Північна Америка витягнута з півночі на південь на 7000 км і в зв'язку з цим розташована в усіх широтних кліматичних поясах Північної півкулі, за винятком екваторіального. Більша частина материка лежить у субарктичному і помірному поясах, менша – в субтропічному. Арктичний, тропічний і субекваторіальний пояси у межах материка займають порівняно невеликі території
Внаслідок великої протяжності материка з півночі на південь різні частини його дістають неоднакову кількість тепла. Так, річні суми сонячної радіації в північних районах Канади становлять лише 80 ккал/кв. см, а у південних районах США і в Мексиці вони перевищують 140 ккал/кв. см.
Меридіональне простягання найбільших гірських хребтів на заході материка сприяє проникненню повітряних потоків із сходу і перешкоджає доступу у внутрішні райони повітряних мас з Тихого океану. Внутрішні райони материка відкриті і для холодних арктичних мас повітря з півночі, і для теплих тропічних з півдня.
Великий вплив на клімат Північної Америки мають баричні центри, які формуються над океанами. В північній частині Атлантичного океану такими центрами є Ісландський мінімум й Азорський максимум, в північній частині Тихого океану – Алеутський мінімум і Гавайський максимум.
Атмосферні процеси над Північною Америкою проявляються по-різному.
Узимку материк дуже охолоджується, а тому в центрі його формується область підвищеного тиску. Баричний максимум знаходиться приблизно в районі 40° пн. ш. і 110° з. д., звідки повітря розтікається в різні напрями. Проте в зв'язку з невеликою протяжністю материка в широтному напрямі стійкого континентального антициклону не буває. Найінтенсивніші в цей час Ісландський і Алеутський мінімуми.
В середині зими області зниженого тиску майже змикаються над північною Канадою і "витискують" область підвищеного тиску над материком на південь.
Первое кругосветное плавание было предпринято в 1803—1806 годах на приобретённых в великобритании небольших кораблях «надежда» и «нева» под командованием ивана крузенштерна и юрия лисянского, соответственно. это плавание — важная веха в россии, в развитии её флота, оно внесло значительный вклад в изучение мирового океана, многие отрасли естественных и гуманитарных наук. император александр i наградил крузенштерна и его подчиненных. все офицеры получили следующие чины, командиры ордена св. владимира 3 степени и по 3000 руб. , лейтенанты по 1000, а мичманы по 800 рублей пожизненного пенсиона. нижние чины, по желанию, уволены в отставку и награждены пенсионом от 50 до 75 рублей. по высочайшему повелению была выбита особая медаль для всех участников этого первого кругосветного путешествия. описание этой экспедиции напечатано на счет императорского кабинета под заглавием «путешествие вокруг света в 1803, 1804, 1805 и 1806 годах на кораблях „надежда“ и „нева“, под начальством капитан-лейтенанта крузенштерна» , в 3 томах, с атласом из 104 карт и гравированных картин, спб. , 1809 г. это сочинение было переведено на , французский, , голландский, шведский, итальянский и датский языки. переиздано в 2007 году. путешествие крузенштерна составило эпоху в флота, обогатив и естественные науки многими сведениями о странах, мало известных. с этого времени начинается непрерывный ряд кругосветных путешествий; во многом изменилось к лучшему камчаткой. из офицеров, бывших с крузенштерном, многие с честью служили впоследствии в флоте, а кадет отто коцебу — был сам потом командиром корабля, ходившего в кругосветное путешествие.
Прерия (фр. prairie «луг», «лужайка») —североамериканская форма степи, вегетационная зона на Среднем ЗападеСША и Канады. Составляет восточный край Великих равнин. Встречаются также и небольшими изолированными ареалами (например, Джексонские прерии в штатеМиссисипи). Ограниченная вегетация, выражающаяся в редкости деревьев икустов, обусловлена внутриконтинентальным расположением и Скалистыми горами, заслоняющими прерию с запада от осадков. С этим обстоятельством связаны засушливые климатические условия.
ответ:Кліматичні умови Північної Америки. Реферат
Північна Америка витягнута з півночі на південь на 7000 км і в зв'язку з цим розташована в усіх широтних кліматичних поясах Північної півкулі, за винятком екваторіального. Більша частина материка лежить у субарктичному і помірному поясах, менша – в субтропічному. Арктичний, тропічний і субекваторіальний пояси у межах материка займають порівняно невеликі території
Внаслідок великої протяжності материка з півночі на південь різні частини його дістають неоднакову кількість тепла. Так, річні суми сонячної радіації в північних районах Канади становлять лише 80 ккал/кв. см, а у південних районах США і в Мексиці вони перевищують 140 ккал/кв. см.
Меридіональне простягання найбільших гірських хребтів на заході материка сприяє проникненню повітряних потоків із сходу і перешкоджає доступу у внутрішні райони повітряних мас з Тихого океану. Внутрішні райони материка відкриті і для холодних арктичних мас повітря з півночі, і для теплих тропічних з півдня.
Великий вплив на клімат Північної Америки мають баричні центри, які формуються над океанами. В північній частині Атлантичного океану такими центрами є Ісландський мінімум й Азорський максимум, в північній частині Тихого океану – Алеутський мінімум і Гавайський максимум.
Атмосферні процеси над Північною Америкою проявляються по-різному.
Узимку материк дуже охолоджується, а тому в центрі його формується область підвищеного тиску. Баричний максимум знаходиться приблизно в районі 40° пн. ш. і 110° з. д., звідки повітря розтікається в різні напрями. Проте в зв'язку з невеликою протяжністю материка в широтному напрямі стійкого континентального антициклону не буває. Найінтенсивніші в цей час Ісландський і Алеутський мінімуми.
В середині зими області зниженого тиску майже змикаються над північною Канадою і "витискують" область підвищеного тиску над материком на південь.