ответ:Результаты мониторинга плодородия почв Белгородской области, проводимого агрохимической службой в течение пятидесяти лет. На протяжении последних двадцати лет в пахотных почвах области достаточно стабильно средневзвешенное содержание органического вещества (4,8...5,0%) и подвижных форм калия (120...130 мг/кг). В то же время наметились негативные тенденции снижения содержания подвижных форм фосфора, серы, цинка и марганца, вызванные отрицательным балансом этих элементов в земледелии. Происходит существенное подкисление пахотных почв в лесостепной зоне области. За годы наблюдений доля кислых почв увеличилась с 22,8 до 42,0%. Содержание в почвах тяжёлых металлов и искусственных радионуклидов не представляет опасности для производства экологически безопасной продукции растениеводства. С увеличением уровня использования минеральных удобрений продуктивность пашни возрастала. Наиболее высокая продуктивность пашни (3,57 тыс. корм. ед./га) отмечена в 1984-1989 гг., когда уровень применения удобрений составлял 165 кг д. в./га, а самая низкая (2,3 тыс. корм.ед./га) в 1995-1999 гг., при самом низком уровне использования минеральных удобрений (38 кг д. в./га).
Объяснение:
Відповідь:
Економічно активне населення — це частина населення обох статей, яка протягом певного періоду забезпечує пропозицію своєї робочої сили для виробництва товарів і надання послуг.
Зайняті економічною діяльністю — це особи у віці 15 — 70 років, які виконують роботи за винагороду за наймом на умовах повного або неповного робочого часу, працюють індивідуально (самостійно) або в окремих громадян-роботодавців, на власному (сімейному) підприємстві, безоплатно працюючі члени домашнього господарства, зайняті в особистому підсобному сільському господарстві, а також тимчасово відсутні на роботі. Зайнятими за цією методикою вважаються особи, які працювали протягом тижня не менше 4 годин (в особистому підсобному господарстві — не менше 30 годин) незалежно від того, була це постійна, тимчасова, сезонна, випадкова чи інша робота.
Безробітні, (у визначенні МОП) — це особи у віці 15 — 70 років (як зареєстровані, так і незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють трьом умовам: не мають роботи (прибуткового заняття), шукають роботу або намагаються організувати власну справу, готові приступити до роботи протягом наступних 2 тижнів. До цієї категорії відносяться також особи, що навчаються за направленнями служби зайнятості, знайшли роботу і чекають відповіді або готуються до неї приступити, але в цей час ще не працюють.
Міжнародна організація праці рекомендувала систему класифікації, згідно з якою населення поділяється на економічно активне та економічно неактивне.
Поняття економічна активність можна застосовувати до населення, групи чи особи й за межами 15 — 70 років. Обмеження вказаними віковими рамками в методології обстеження населення з питань економічної активності пояснюється методологічно-статистичними причинами: у молодших за 15 та старших за 70 вікових групах рівень економічної активності статистично не значний, тому населення такого віку не обстежується.
Економічна активність — це прагнення працездатної людини застосовувати на практиці свої здібності, знання, вміння, навички, компетенції з метою отримання доходу. Реалізація такого прагнення виражається в зайнятості економічною діяльністю, а не реалізація — у безробітті.
Пояснення: Тільки така відповідь є(
Объяснение:
Географическое положение. Южная Сибирь — это горная страна, протянувшаяся с запада на восток от Западно-Сибирской до Зейско-Буреинской равнины более чем на 3 тыс. км. Ширина ее от 200 до 800 км. Южную границу региона проводят по государственной границе России с Казахстаном, Монголией и Китаем*.
Рельеф. Южная Сибирь представляет собой чередование хребтов и межгорных котловин.Начинается эта горная страна на западе Алтайскими горами. Между ними и Западно-Сибирской равниной расположен пояс возвышенных предгорных равнин. Сам Алтай представляет собой систему веерообразно расходящихся хребтов, которые разделяются или узкими долинами рек, или межгорными котловинами вроде Чуйской или Курайской. Наибольших высот Алтай достигает в южной части. Здесь находятся высшие точки Алтая: Белуха (4506 м), Табан-Богдо-Ула, Иикту и другие. Это высокие, типично альпийские горы с острыми вершинами и ледниками. Большинство других горных систем Алтая гораздо ниже — высоты около двух километров.К северу от Алтая тянутся два хребта — Салаирский кряж и Кузнецкий Алатау. Между ними расположена Кузнецкая котловина. К востоку от Алтая также отходят два хребта — Западный Саян и Танну-Ола. Между ними — Тувинская котловина. Перпендикулярно Западному Саяну простирается Восточный Саян, а между ними и Кузнецким Алатау лежит Минусинская котловина. Восточный Саян переходит в хребты Прибайкалья (Хаммар-Дабан и Баргузинский), а за ними начинается Забайкальская горная страна, состоящая из невысоких хребтов (Яблоновый, Борщовочный, Олекминский) и приподнятых равнин (Витимское плоскогорье). Тектоническое и геологическое строение. Горы Южной Сибири — это возрожденные горы. Они возникли на месте холмистых равнин и невысоких хребтов в результате новейших блоковых движений. Большинство блоков превратилось в горы, а меньшая часть испытала незначительное погружение или осталась стабильной и превратилась в межгорные котловины. Блоки еще сохранили древнюю складчатую структуру, но особились в виде отдельных глыб. Такие горы называют складчато-глыбовыми. Местами вскрываются древние внедрения магмы. Днища котловин сложены осадочными отложениями.