Климат северной части нагорья континентальный, субтропический; лето жаркое, зима сравнительно холодная. На юге климат переходит в тропичекий — жаркое лето и тёплая зима. Из-за того, что нагорье со всех сторон экранировано горами, на нём преобладает аридные условия. Среднегодовая норма осадков незначительна — от 50 до 150 мм. Отдельные районы увлажняются лучше — на северных склонах Эльбурса выпадает до 2000 мм, а на юго-восточных склонах Сулеймановых гор и их северные продолжениях — до 1000 мм.Реки на Иранском нагорье короткие, сравнительно маловодны, часто используются для орошения. Наиболее крупные реки —Карун, гильменд, Герурид. Большая часть рек стекает во внутренние бессточные впадины, где части озёра, по большей части солёные: Резайе на северо-западе,Дерьячейе-Немек к югу от Тегерана, небольшие озёра Мехарлу,Дерьячейе-Тешк Бехтеган, Кафтар, водохранилище Доружан на юго-западе нагорья. На границе Ирана и Афганистана располагается группа озёр Хамун
З давніх часів люди знали нро небесні тіла, які вони назвали планетами. Зовні вони схожі на зорі, але відрізняються від них тим, що постійно переміщуються по небу, переходячи з одного сузір’я до іншого, змінюючи свою яскравість. Пояснюється це тим, що планети рухаються своїми орбітами навколо Сонця і світять нам його відбитим світлом. Тобто самі планети не випромінюють світло.Пині вчені налічують вісім планет Сонячної системи. У шести з них виявлено природні супутники - небесні тіла, які обертаються навколо планет. Проте в природі існують ш;е й небесні тіла. Це всі тіла, ш;о знаходяться за межами Землі: зорі, планети, комети, астероїди тош;о. Найбільшими небесними тілами є зорі, найменшими - космічний пил. Тисячі років люди гають за зоряним небом, намагаючись розібратись у його зоряному різноманітті, класифікувати його, якось позначити.Зоря — самосвітне небесне тілоРозжарені небесні тіла, що випромінюють світло, називають зорями. Неозброєним оком на зоряному небі можна налічити близько 3000 зір, а за до бінокля, підзорної труби чи телескопа - набагато більше. Щоб простіше було орієнтуватися серед великої кількості зір, які можна побачити неозброєним оком, небесну сферу поділили на ділянки, а зорі на цих ділянках об’єднали в групи і назвали сузір’ями.Давні дослідники зоряного неба нодумки сполучали зорі лініями так, що вони схематично нагадують певні фігури. Тому на небі можна знайти Терези й Рака, Тельця і Пса. Багато назв зір і сузір’їв пов’язано з міфами й легендами. Не виняток і сузір’я Оріона, яке легко знайти на нашому небі за яскравими зорями Планети земної групи мають високу густину та складаються переважно з силікатів та металізованого заліза (на відміну від газових гігантів та льодових карликових планет, об’єктів пояса Койпера та хмари Оорта). Найбільша планета земної групи — Земля, більше ніж у 14 разів поступається в масі найменшому газовому гіганту — Урану, але при цьому у 400 разів масивніша найбільшого об’єкта поясу Койпера. Планети земної групи складаються переважно з кисню, кремнію, заліза, магнію, алюмінію та інших важких елементів. Всі планети земної групи мають наступну будову: у центрі планети залізне ядро з невеликою кількістю нікелю.мантія складається з силікатівкора, яка виникла через часткове плавлення мантії складається також з силікатних порід. З поміж планет земної групи тільки у Меркурія немає кори, оскільки вона була розбита в результаті метеоритних бомбардувань. Земля відрізняється від інших планет групи наявністю великої кількості гранітів у корі.Дві планети земної групи (Земля та Марс) мають супутники і жодна зі всіх чотирьох планет групи не має кілець.
