Найцінніші зразки культурної та історичної спадщини перебувають під охороною ЮНЕСКО. Список цієї організації складають понад тисячу найменувань. Це – храми, парки, заповідники та навіть цілі історичні центри міст. Шедеври людського генія чи природні феномени занесені до списку ЮНЕСКО, щоб вберегти їх для нащадків. В Україні 7 об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО. Київ: собор Святої Софії та прилеглі чернечі будівлі, Києво-Печерська лавра Собор Святої Софії до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО занесено у 1990 році. Історичний ансамбль створювали і відточували протягом тисячі років. У стінах Святої Софії коронували київських князів – Ярослава Мудрого, Володимира ІІ Мономаха. У 20 столітті тут на гетьманство благословили Петра Скоропадського. У Києво-Печерській лаврі написав «Повість минулих літ» Нестор Літописець. Монастир став оплотом християнства в 11 столітті на теренах Русі. У 1941 році Свято-Успенський собор на території монастиря підірвали! Відбудували його тільки 2000 року. Цінністю церкви на Берестові є фрески, зроблені в 11, 12 та 17 століттях. Найдревніші розписи вважали втраченими до 1970 року. Як не парадоксально, але вони збереглися краще, ніж ті, які зроблені пізніше. Останні створили живописці з Афону. Частина фресок потребує реставрації. Де знаходиться: Софійський собор: вул. Володимирська, 24. Києво-Печерська лавра: вул. Лаврська, 15. Церква на Берестові, вул. Мазепи, 15. Джерело фото: kiev-code.com.ua. Ансамбль історичного центру Львова До списку світової спадщини ЮНЕСКО входить з 1998 року. Об’єднання художніх та архітектурних традицій Східної Європи, Італії і Німеччини стало причиною внесення його до когорти найцінніших пам’яток. Центр є найдревнішою частиною міста. Тут перше поселення з’явилося у 12 столітті. Саме навколо старої площі Ринок і розбудовувалося місто. З тогочасних вуличок досі можна пройтися «Волинським шляхом» (вул. Б. Хмельницького). У центрі були зосереджені адміністративні та культурні будівлі – міська ратуша, Вірменська та Успенська церкви. Ці та інші об’єкти роками залишаються місцями «паломництва» для туристів.
По размерам сельскохозяйственного производства США намного превосходят другие страны. Сельское хозяйство США не только обеспечивает потребности населения США в основных продуктах питания и сырье, за исключением некоторых культур, выращиваемых в тропическом поясе (таких, как кофе, какао, бананы), но и дает большие экспортные излишки. По вывозу продукции сельского хозяйства США стоят на первом месте в мире, давая свыше 15% его (по стоимости). Особенно велика их доля в мировой торговле важнейшими продовольственными и кормовыми культурами – пшеницей, кукурузой, соей, а также фруктами. Вывоз с/х продуктов из США в несколько раз превосходит их ввоз. В то же время доля сельского хозяйства в ВНП страны небольшая и притом постепенно понижается; в настоящее время она не составляет и 3%. В сельском хозяйстве занято менее 4% экономически активного населения. Однако эти цифры не дают полного и объективного представления о значении сельского хозяйства США как для самой страны, так и для всего мира.
Для сельского хозяйства США характерны высокий и притом всевозрастающий уровень развития капиталистических отношений, резко выраженный товарный характер производства, высокая производительность труда, очень сильная порайонная специализация. Все они связаны с благоприятными природными условиями и особенностями социально-исторического развития.
Климатические пояса. Климат, как и все метеорологические величины, зонален . Выделяют 7 основных и 6 переходных климатических поясов. К основным относятся: экваториальный, два субэкваториальных (в северном и южном полушариях), два тропических, два умеренных два полярных. Названия переходных поясов тесно увязаны с названиями основных климатических поясов и характеризуют их расположение на Земле: по два субэкваториальных, субтропических и субполярных (субарктический и субантарктический). В основу выделения климатических поясов положены тепловые пояса и господствующие типы воздушных масс и их перемещение.
Найцінніші зразки культурної та історичної спадщини перебувають під охороною ЮНЕСКО. Список цієї організації складають понад тисячу найменувань. Це – храми, парки, заповідники та навіть цілі історичні центри міст. Шедеври людського генія чи природні феномени занесені до списку ЮНЕСКО, щоб вберегти їх для нащадків. В Україні 7 об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО. Київ: собор Святої Софії та прилеглі чернечі будівлі, Києво-Печерська лавра Собор Святої Софії до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО занесено у 1990 році. Історичний ансамбль створювали і відточували протягом тисячі років. У стінах Святої Софії коронували київських князів – Ярослава Мудрого, Володимира ІІ Мономаха. У 20 столітті тут на гетьманство благословили Петра Скоропадського. У Києво-Печерській лаврі написав «Повість минулих літ» Нестор Літописець. Монастир став оплотом християнства в 11 столітті на теренах Русі. У 1941 році Свято-Успенський собор на території монастиря підірвали! Відбудували його тільки 2000 року. Цінністю церкви на Берестові є фрески, зроблені в 11, 12 та 17 століттях. Найдревніші розписи вважали втраченими до 1970 року. Як не парадоксально, але вони збереглися краще, ніж ті, які зроблені пізніше. Останні створили живописці з Афону. Частина фресок потребує реставрації. Де знаходиться: Софійський собор: вул. Володимирська, 24. Києво-Печерська лавра: вул. Лаврська, 15. Церква на Берестові, вул. Мазепи, 15. Джерело фото: kiev-code.com.ua. Ансамбль історичного центру Львова До списку світової спадщини ЮНЕСКО входить з 1998 року. Об’єднання художніх та архітектурних традицій Східної Європи, Італії і Німеччини стало причиною внесення його до когорти найцінніших пам’яток. Центр є найдревнішою частиною міста. Тут перше поселення з’явилося у 12 столітті. Саме навколо старої площі Ринок і розбудовувалося місто. З тогочасних вуличок досі можна пройтися «Волинським шляхом» (вул. Б. Хмельницького). У центрі були зосереджені адміністративні та культурні будівлі – міська ратуша, Вірменська та Успенська церкви. Ці та інші об’єкти роками залишаються місцями «паломництва» для туристів.