Объяснение:
Дальний Восток занимает самую восточную часть России, включая острова Новосибирские, Курильские, Сахалин. Это самый большой район России, площадь — 6,2 млн. км2. Состав: 10 субъектов федерации — Амурская, Камчатская, Магаданская, Сахалинская области, Приморский, Хабаровские края, республика Якутия (Саха), Европейская автономная область, Чукотский и Корякский АО. ЭГП своеобразное. Дальний Восток очень удалён от основных экономических районов страны, связь с ними затруднена из-за плохой транспортной обеспеченности. С другой стороны район имеет широкий выход к морям Северного Ледовитого и Тихого океанов, морскую границу с США и Японией, сухопутную — с Китаем и Кореей, то есть выгодное внешнеторговое положение, являясь связующим звеном между Россией и странами Азиатско-Тихоокеанского региона
Африка є третім за площею регіоном світу й займає 20,4 % поверхні суходолу. Його площа становить 30,3 млн км². Населення регіону неухильно зростає. За його кількістю Африка поступається лише Азії. Там проживає 1,25 млрд осіб, тобто понад 16,6 % населення світу. Разом з тим у регіоні виробляється лише 2,9% ВВП світу. Усі суверенні країни Африки є членами ООН.
Економіко-географічне положення (ЕГП) країн Північної та Тропічної (на південь від Сахари) Африки є суттєво різним. На економічний розвиток Північної Африки найбільший вплив чинить наближеність до розвинутих країн Європи та транзитне транспортно-географічне положення на перетині морських шляхів з Європи до Азії. Середземне та Червоне моря відокремлюють північну частину Африки від Європи та Західної Азії. Особливо поліпшилося транспортно-географічне положення регіону після відкриття Суецького каналу. Великі морські порти працюють у Єгипті (Александрія, Порт-Саїд) та Марокко (Танжер).
ЕГП країн Тропічної Африки є менш вигідним. Вони відділені значними морськими та Сахарою від економічно розвинутих регіонів світу. Більшість країн мають широкий вихід до морів або океанів. Універсальні морські порти-велетні (вантажообіг яких – понад 50 млн тонн на рік) існують лише у Південно-Африканській Республіці (Річардс-Бей, Дурбан). Водночас 16 країн є континентальними. Це суттєво стримує їхній економічний розвиток.
Майже усі країни Африки є союзниками в організації Африканський Союз (АС). Основними цілями організації є забезпечення в Африці демократії, прав та стабільної економіки, припинення всіх міждержавних конфліктів і створення ефективного спільного ринку. Серед пріоритетних планів Африканського Союзу – введення єдиної валюти (афро) та створення спільних збройних сил. Африканські країни-експортери нафти є членами організації ОПЕК.
Водночас для розвинутих країн Європи, США, Китаю, Індії важливими чинниками їх подальшого економічного розвитку та збереження геополітичного впливу у ХХІ ст. є проникнення на африканські ринки та інтеграція з їх національними економіками. Необхідність співпраці з Африкою зумовлюють як ресурсний, так і геополітичний складники, а також ринки збуту продукції та послуг.
Райони збройних конфліктів
Важким спадком епохи колоніалізму залишаються в Африці територіальні та міжетнічні конфлікти, що виснажують і без того бідні бюджети країн. Характерною ознакою політико-географічного положення Африканського регіону є наявні райони збройних конфліктів. За їх загальним числом Африка опинилася на 1-му місці в світі. За останні півстоліття в регіоні сталося 186 державних переворотів, 26 великомасштабних воєн й незліченна кількість різного роду конфліктів меншого масштабу, а кількість загиблих перевищила 7 млн. Окрім того, Африка – це єдиний район світу, де число конфліктів рік від року не лише не зменшується, а навіть зростає. За це Африку називають «киплячим континентом». При цьому більшість конфліктів відбувається у бідних і найбідніших країнах на тлі гострого дефіциту фінансових і матеріальних ресурсів, величезного зовнішнього боргу. Там часто при владі перебувають представники однієї з місцевих народностей, яка має привілейоване становище й дискримінує інші етнічні групи.
Прикладом країни з особливо затяжним конфліктом може слугувати Ангола, де збройна боротьба Національного союзу за повну незалежність Анголи (УНІТА) з урядом почалася ще в 1966 р., а закінчилася лише в 2002 р. У ході громадянської війни в Руанді, що спалахнула на міжетнічному підґрунті, людські втрати перевищили 1 млн осіб, ще 2 млн стали біженцями. В результаті громадянської війни зі складу Ефіопії у 1993 р. виокремилася Еритрея. Розпадом на дві країни завершилася у 2011 р. тривала війна, що її вели урядові війська Судану з народами південної частини країни, які виступають проти насильницької ісламізації. В останні роки відбулися політичні перевороти в ряді арабських країн Північної Африки (Лівія, Єгипет). В Алжирі уряд веде збройну боротьбу з Ісламським фронтом порятунку.
Територія Західної Сахари окупована Марокко. Її майбутнє підлягає врегулюванню згідно з відповідними рішеннями ООН.
.
Объяснение:
1) Название природной зоны. Пустыня Сахара.
2)Положение природной зоны на материке.На севере материка Африки.
3) Положение природной зоны относительно морей и океанов. На западе Атлантический океан,на севере Средиземное море,на востоке Красное море.
4)Положение природной зоны относительно основных условных лини на карте.Сахара расположена севернее экватора,пересекается почти по середине Северным тропиком,южнее от Северного полярного круга,пересекается 0 меридианом.
5) Положение природной зоны между параллелями. Она расположена между 30° с.ш. и 15° с.ш.
6) Положение природной зоны между меридианами. Она расположена между 15° з.д.и 37° в.д.
7)Протяженность природной зоны по направлениям в градусах и километрах. С запада на восток пустыня протянулась на 15+37=52° .Зная,что 1° 20 широты равен 104,6,находим протяжённость 52х104,6=5540 км.
С севера на юг 30-15=15° Зная .что 1° равен 111 км,находим протяжённость: 15х111=1665 км.
8) Соседние природные зоны.На севере это области высотной поясности и жёстколистные вечнозелёные леса,а на юге это саванны и редколесья.
9) Климатические условия природной зоны.Климат тропический пустынный.Средняя температура января +20°,июля +40°.Осадков выпадает очень мало,около 100-150 мм,воздух очень тёплый и сухой.Большая амплитуда среднесуточных температур.
10) Преобладающие почвы на территории природной зоны.Почвы пустынных и субтропических поясов.
11)Характерный тип растительности на территории природной зоны.Растительность очень скудная,в основном растёт в оазисах.Это травы,кустарники и деревья.
12)Типичные представители растительного мира. Это пальмы,кактусы,акации,ковыль.
13) Характерный тип животного мира территории природной зоны. Животные в основном ведут ночной образ жизни.Это грызуны,пресмыкающиеся,хищники.
14) Типичные представители животного мира на территории природной зоны. Тушканчик,заяц,осёл,муфлон,шакал,фенёк,мангусты.
15) Взаимосвязь компонентов природы на территории природной зоны.Жаркий климат →мало осадков→ скудные пустынные почвы→ бедная растительность →небольшое количество видов животных,ведущих в основном ночной образ жизни.