Територія сучасної України включає 27 адміністративних одиниць найвищого рівня: Автономну Республіку Крим, 24 області та 2 міста зі спеціальним статусом (міста державного підпорядкування) — Київ і Севастополь.
Середню ланку адміністративно-територіального устрою утворюють адміністративні райони та міста обласного підпорядкування (міста, які не входять до складу адміністративних районів, а підпорядковані безпосередньо обласним, в АР Крим — республіканським органам влади). Усього в Україні нараховують 490 районів, 11 міст республіканського (АР Крим) та 166 обласного підпорядкування.
Міські ради інших, здебільшого менших за розмірами, міст підпорядковані районним органам влади. Селищні й сільські ради, до складу яких може входити одне або кілька поселень, теж підпорядковані районним органам влади, які називають державними адміністраціями.
Території деяких великих міст державного та обласного чи республіканського значення поділяють на міські райони, у яких обирають свої районні органи влади. Вони, у свою чергу, підпорядковані міській раді. Так, у Києві є 10 міських районів, у Запоріжжі — 7, у Львові — 6, у Луганську — 2.
З позицій географічної науки в чинному адміністративно-територіальному устрої України є певні недоліки — неспівмірність розмірів областей, відмінності в кількості адміністративних одиниць нижчого рангу, значна віддаленість деяких обласних центрів від географічного центру області. Так, найбільша за площею область в Україні — Одеська — має територію 33,3 тис. км2, а найменша — Чернівецька — 8,1 тис. км2. Найбільше адміністративних районів у Харківській та Вінницькій областях — по 27.
У центральній частині відповідних адміністративних областей розміщені такі обласні центри, як Київ, Львів, Донецьк, Тернопіль, Хмельницький, Дніпропетровськ, Кіровоград. Дуже близько до межі області розташовані обласні центри Закарпатської, Волинської, Запорізької, Одеської, Херсонської, Миколаївської областей. Це створює певні незручності для жителів віддалених від обласного центру населених пунктів.
Хочу немного рассказать об агроклиматических, гидроэнергетических рекреационных ресурсах и ресурсах Мирового океана Норвегии.
Эта страна расположена на северо-западе Евразии,на севере Европы,на Скандинавском полуострове (северо-западная его часть).
Агроклиматические ресурсы развиты слабо из-за сурового морского климата,с прохладным летом (+10° +15°) и нехолодной зимой ( 0° -10°),небольшого вегетационного периода и малоплодородных земель.Рельеф большей части территории гористый.Береговая линия сильно изрезана фьордами.Из-за того,что страна вытянута с северо-востока на юго-запад,сельское хозяйство расположено только на юге страны,где климатические условия теплее,чем в северных районах.Из животноводства здесь развито мясо-молочное разведение скота и овцеводство.
Гидроэнергетические ресурсы развиты очень хорошо.99% электроэнергии вырабатывается на ГЭС,та как страна изобилует реками с большими перепадами высот практически по всей стране. Также здесь много и озёр.
Рекреационные ресурсы Норвегии хорошо развиты:это и красивейшие фьорды,и рыбалка,и туристические маршруты в горной местности и полярный день на севере страны,и исторические достопримечательности,и живописные скалы.
Ресурсы Мирового океана тоже очень велики и сильно влияют на экономику страны.В Северном море сосредоточены большие запасы нефти и газа.Также богаты моря и ценными породами рыбы (лосось,треска,палтус,форель,сельдь),ракообразными и моллюсками.
1)Китай
2)Природний приріст
3)Мігреція
4)Діаспора
5)70,5 осіб на 1км
6)демографічний вибух
7)Київ
8)Кількість населення розділить на площу зайнятої території
9)Німеччина
10)
11)Китай
12)Росія