Землетрясения, извержения вулканов и другие подводные взрывы (в том числе взрывы подводных ядерных устройств), оползни, ледники, метеориты и другие разрушения выше или ниже уровня воды — всё это обладает достаточным потенциалом, чтобы вызвать цунами[5]. Первое предположение о том, что цунами связано с подводными землетрясениями, было высказано древнегреческим историком Фукидидом
Посмотрим на одно из самых узких мест этого грандиозного горного пояса. У его северной окраины, в Предкавказье, расположены равнинные участки, которые принадлежат прочной плите, называемой Скифской. Далее к югу находятся субширотные (т.е. протягивающиеся примерно с запада на восток) горы Большого Кавказа высотой до 5 км, узкие впадины Закавказья — Рионская и Куринская низменности — и также субширотные, но выпуклые к северу горные цепи Малого Кавказа в Грузии, Армении, Восточной Турции и Западном Иране (высотой до 5 км).
Южнее находятся равнины Северной Аравии, которые, так же как и равнины Предкавказья, принадлежат очень прочной, монолитной Аравийской литосферной плите. Поэтому Скифская и Аравийская плиты — это как бы две части гигантских тисков, которые медленно сближаются, раздавливая всё, что находится между ними. Любопытно, что непосредственно против северного, сравнительно узкого окончания Аравийской плиты, в Восточной Турции и Западном Иране, находятся наиболее высокие горы по сравнению с горами, расположенными западнее и восточнее. Они вздымаются как раз в том месте, где Аравийская плита, как некий твёрдый клин, наиболее сильно сдавила податливые отложения.
інансова сфера XXІ ст. зазнала значних трансформацій, які призвели до зміни багатьох фінансових систем країн світу. Ця трансформація проявляється в тому, що фінансові ринки зростають значно швидше за інші сектори економіки. Саме зростаюча роль фінансового ринку в загальній структурі економіки вимагає перебудови всієї системи управління фінансовим ринком.
Кризові процеси 2008-2009 років завдячують своїй появі саме фінансовому ринку. Однак, варто відзначити, що сама проблема зародилась набагато раніше, із початком лібералізації світових фінансових ринків у 90-х роках. Для української економіки прояви кризових процесів зародились від кооперації зростання зовнішнього державного боргу та знищення поступлення валюти на внутрішній ринок в силу втрати провідними експортно-орієнтованими галузями частки на світових ринках. Сутність проблеми полягав у тому, що зовнішні запозичення, ще і в таких обсягах вимагають від валютного ринку системної інтенсифікаційної роботи, так як держава змушена обслуговувати зовнішній борг в іноземній валюті, саме тому при зменшенні обсягів роботи внутрішнього валютного ринку, держава втрачає платоспроможність до обслуговування боргів так би мовити із середини і заповнює такий дефіцит валюти новими зовнішніми валютними запозиченнями.
Саме тому після всіх негативних проявів в економічні та фінансовій системах 2008-2009 роках, відголоски яких лунають і досі, всі світові школи та вчені почали шукати напрями вирішення цієї ситуації, підтвердженням цього слугує Всесвітній економічний форум у Давосі 2014 року, на якому вперше від початку кризи піднімались питання не самої кризи як явища, а напрямів та методів її вирішення.
Объяснение: