Африкано-аравійська платформа У рельєфі Африки переважають рівнини, плато і плоскогір’я, що лежать на висоті 200-500 м над рівнем моря (39 % площі) і 500-1000 м над рівнем моря (28,1 % площі). Низовини займають лише 9,8 % площі, головним чином уздовж прибережних окраїн. За середньою висотою над рівнем моря (750 м) Африка поступається лише Антарктиді та Євразії. Майже всю Африку на північ від екватора займають рівнини і плато Сахари і Судану, серед яких у центрі Сахари піднімаються нагір’я Ахаггар і Тібесті (г. Емі-Кусі, висота 3415 м), у Судані — плато Дарфур (г. Марра, 3088 м). На північному заході над рівнинами Сахари піднімаються Атлаські гори (г. Туб-каль, 4165 м), на сході уздовж Червоного моря простягається хребет Етбай (г. Ода, 2 259 м). Рівнини Судану з півдня обрамлені Північно-Гвінейською височиною (г. Бинтимані, 1948 м) і плоскогір’ям Азанде; зі сходу над ними піднімається Ефіопське нагір’я (г. Рас-Дашан, 4 620 м). Воно круто обривається до западини Афар, де знаходиться найглибша западина Африки (оз. Ассаль, 150 м). За плоскогір’ям Азанде лежить западина Конго, обмежена із заходу Південно-Гвінейською височиною, з півдня — плоскогір’ям Лунда-Катанга, зі сходу — Східно-Африканським плоскогір’ям, на якому височать найвищі вершини Африки — гора Кіліманджаро (5895 м), гора Рувензорї (5109 м). Південну Африку займають високі рівнини Калахарі, облямовані з заходу плоскогір’ями Намакваленд, Дамараленд, Каоко, зі сходу — Драконовими горами (г. Табана-Нтленьяна, 3482 м). Уздовж південної окраїни материка простягаються середньовисотні Капські гори. Перевага на материку вирівняного рельєфу обумовлена його платформною структурою. У північно-західній частині Африки з глибоким заляганням фундаменту і широким розвитком осадового чохла переважають висоти менше 1000 м (Низька Африка); на південному заході Африки характерні висоти понад 1000 м (Висока Африка). Прогинам і виступам Африканської платформи відповідають великі западини (Калахарі, Конго, Чадська та ін.). Найбільше піднята і роздроблена східна окраїна Африки у межах активізованої ділянки платформи (Ефіопське нагір’я, Східно-Африканське плоскогір’я), де простягається складна cистема східно-африканських розломів. У піднятих областях Високої Африки найбільшу площу займають цокольні рівнини і цокольні брилові гори, які обрамляють западини Східної Африки (у т.ч. Рувензорі) та Катанги. У Низькій Африці цокольні хребти і масиви простягаються уздовж узбережжя Гвінейської затоки, виступають у Сахарі (у нагір’ях Лхаггар, Тібесті, хребет Етбай). Лавові плато і конуси поширені на Ефіопському нагір’ї і в Східній Африці (Кіліманджаро, Кенія та ін.), вінчають вершини Ахаггара і Тібесті, є в Судані (г. Марра), Камеруні (вулкан Камерун, гори Адамава), перекривають Драконові гори в Лесото. Золото, алмази, марганцеві, залізні, хромові, кобальтові, уранові, мідні руди, платина, кам'яне вугілля, нафта, фосфори,графіт, слюда.
У рельєфі Африки переважають рівнини, плато і плоскогір’я, що лежать на висоті 200-500 м над рівнем моря (39 % площі) і 500-1000 м над рівнем моря (28,1 % площі). Низовини займають лише 9,8 % площі, головним чином уздовж прибережних окраїн. За середньою висотою над рівнем моря (750 м) Африка поступається лише Антарктиді та Євразії. Майже всю Африку на північ від екватора займають рівнини і плато Сахари і Судану, серед яких у центрі Сахари піднімаються нагір’я Ахаггар і Тібесті (г. Емі-Кусі, висота 3415 м), у Судані — плато Дарфур (г. Марра, 3088 м). На північному заході над рівнинами Сахари піднімаються Атлаські гори (г. Туб-каль, 4165 м), на сході уздовж Червоного моря простягається хребет Етбай (г. Ода, 2 259 м). Рівнини Судану з півдня обрамлені Північно-Гвінейською височиною (г. Бинтимані, 1948 м) і плоскогір’ям Азанде; зі сходу над ними піднімається Ефіопське нагір’я (г. Рас-Дашан, 4 620 м). Воно круто обривається до западини Афар, де знаходиться найглибша западина Африки (оз. Ассаль, 150 м). За плоскогір’ям Азанде лежить западина Конго, обмежена із заходу Південно-Гвінейською височиною, з півдня — плоскогір’ям Лунда-Катанга, зі сходу — Східно-Африканським плоскогір’ям, на якому височать найвищі вершини Африки — гора Кіліманджаро (5895 м), гора Рувензорї (5109 м). Південну Африку займають високі рівнини Калахарі, облямовані з заходу плоскогір’ями Намакваленд, Дамараленд, Каоко, зі сходу — Драконовими горами (г. Табана-Нтленьяна, 3482 м). Уздовж південної окраїни материка простягаються середньовисотні Капські гори. Перевага на материку вирівняного рельєфу обумовлена його платформною структурою. У північно-західній частині Африки з глибоким заляганням фундаменту і широким розвитком осадового чохла переважають висоти менше 1000 м (Низька Африка); на південному заході Африки характерні висоти понад 1000 м (Висока Африка). Прогинам і виступам Африканської платформи відповідають великі западини (Калахарі, Конго, Чадська та ін.). Найбільше піднята і роздроблена східна окраїна Африки у межах активізованої ділянки платформи (Ефіопське нагір’я, Східно-Африканське плоскогір’я), де простягається складна cистема східно-африканських розломів. У піднятих областях Високої Африки найбільшу площу займають цокольні рівнини і цокольні брилові гори, які обрамляють западини Східної Африки (у т.ч. Рувензорі) та Катанги. У Низькій Африці цокольні хребти і масиви простягаються уздовж узбережжя Гвінейської затоки, виступають у Сахарі (у нагір’ях Лхаггар, Тібесті, хребет Етбай). Лавові плато і конуси поширені на Ефіопському нагір’ї і в Східній Африці (Кіліманджаро, Кенія та ін.), вінчають вершини Ахаггара і Тібесті, є в Судані (г. Марра), Камеруні (вулкан Камерун, гори Адамава), перекривають Драконові гори в Лесото.
Золото, алмази, марганцеві, залізні, хромові, кобальтові, уранові, мідні руди, платина, кам'яне вугілля, нафта, фосфори,графіт, слюда.