Все необходимое для жизнедеятельности человек черпает из природы. Ежеминутно он воздействует на природную среду, беря из нее необходимые компоненты для удовлетворения собственных потребностей и создания материальных благ. Для того чтобы дышать, мы изымаем из атмосферы кислород. Мы не можем и нескольких дней (а в жару и нескольких часов) прожить без воды, которую получаем из подземных источников, рек и озер. Для того, чтобы получить металл, человек добывает из недр земли железную руду, чтобы получить тепло и электроэнергию, бензин и пластмассы — нефть и газ. Чтобы на столе были продукты питания, человек использует почвенные и земельные ресурсы. Таким образом, природа является уникальным донором, обеспечивающим человечество необходимыми для существования и развития ресурсами.
Объяснение:
Изменение географического рельефа происходит постоянно. Литосферные плиты очень медленно движутся. Сталкиваясь, они образуют возвышенности, разъезжаясь, создают низины и котловины. Но в большей степени на рельеф действует антропогенный фактор. Человеческая деятельность связана с добычей полезных ископаемых, обустройством культурных ландшафтов. Создавая шахты и карьеры на местности, он равнины может превратить в низменности, а низменности - в возвышенности. Эти действия не всегда приводят к положительному результату.
Закономірності розташування природних зон. Завдяки особливостям географічного положення в Північній Америці існують природні зони, відсутні на материках тропічних широт. Розташування природних зон на рівнинах Північної Америки тісно пов’язане з особливостями зміни клімату. На півночі материка гається широтна зональність природних зон: вони з заходу на схід і змінюються з півночі на південь. Натомість у середній і південній частинах материка природні зони витягуються з півночі на південь. Це пояснюється різним рівнем зволоження й різницею температур у прибережних і центральних частинах материка в межах помірного та субтропічного кліматичних поясів.
- Порівняйте карту «Географічні пояси й природні зони світу» з картою «,Кліматичні пояси та області світу». З’ясуйте, які природні зони збігаються з кліматичними поясами, а які — ні. Чим це зумовлено?
Зона арктичних пустель. Арктичні пустелі займають острівну частину біля материка в межах арктичного кліматичного поясу.
Це край багаторічного льоду та снігу. Рослин тут дуже мало, майже відсутні ґрунти.
На окремих ділянках улітку ростуть мохи, лишайники, водорості.
Життя тварин пов’язане з водою. Арктичні пустелі — справжнє царство тюленів (мал. 87). Це переважно великі ссавці. Товстий шар жиру рятує їх від сильних морозів і допомагає триматися на воді. Тут чимало моржів, які мають бивні завдовжки 70-80 см. Ними тварини риють дно, шукаючи молюсків, а також пробивають у кризі лунки для дихання. Господарем Арктики вважається білий ведмідь, найбільший із сучасних хижаків. Він чудово плаває, має гострий нюх. Харчується рибою, тюленями, водоростями, не гребує мертвечиною.
На прибережних скелях існують «пташині базари» — поселення різних видів птахів, які живляться рибою: чайки, крячки гагарки, кайри.
Тундра. Північне узбережжя материка займає зона тундри. На заході її південна межа проходить по Північному полярному колу, а далі на схід зміщується на південь, аж до Гудзонової затоки. Клімат у тундрі субарктичний. Літо — коротке й прохолодне. Ґрунт не встигає відтанути на велику глибину. Хоча дощів тут випадає навіть менше, ніж у деяких пустелях, через низькі температури повітря вода мало випаровується й земля перенасичена вологою. Тому тундра — це заболочені безліс У тундрі мало поширені родючі тундрово-глеєві ґрунти. Тут росте небагато рослин: верес, болотні трави, багно. Чимало ягідних чагарників — чорниці, журавлина, морошка, а також карликових дерев: карликова береза, полярна верба, низькоросла вільха. Через промерзання землі коріння не може рости вглиб, а тільки в боки. Під час сильних вітрів високі дерева не утрималися б у ґрунті.
Объяснение: