1. Северная Америка:
а) заливы - Гудзонов, Мэн, Фанди, Мексиканский, Калифорнийский, Аляска, Святого Лаврентия
б) проливы - Гудзонов, Девисов, Шелихова, Панамский канал, Берингов, Кабота, Флоридский
2. Южная Америка:
а) заливы - Ла-Плата, Гуаякиль, Бухта Святого Юлиана, Дарьенский, Венесуэльский
б) проливы - Магелланов, Дрейка, Бигл, Ле-Мер
3. Евразия:
а) заливы - Варангер-Фьорд, Согне-Фьорд, Ботнический, Бискайский, Бристольский, Гданьский, Финский, Лионский, Персидский, Оманский, Бенгальский, Сиамский, Ляодунский, Шелихова, Обская губа
б) проливы - Каттегат, Скагеррак, Ла-Манш, Па-де-Кале, Святого Георга, Гибралтарский, Мессинский, Босфор, Дарданеллы, Маллакский, Зондский, Карские Ворота, Татарский, Лаперуза
4. Африка:
а) заливы - Гвинейский, Бенин, Аденский, Биафра, Сидра, Мапуту, Манза
б) проливы - Мозамбикский, Тунисский, Баб-эль-Мандебский
5. Австралия:
а) заливы - Большой Австралийский, Карпентария, Принцессы Шарлотты, Шарк, Ван-Димен, Ботани, Жозеф-Бонапарт, Спенсер
б) проливы - Бассов, Торресов, Д’Антркасто
крупные полуострова Евразии:
Скандинавский, Кольский, Ямал, Таймыр, Чукотский, Камчатка, Корея, Индокитай, Малакка, Индостан, Аравийский, Малая Азия, Крым, Балканский, Апеннинский, Пиренейский, Ютландия. Как вы понимаете, все полуострова перечислить сложно, т. к. их очень много
остальное не могу , сорян(
Объяснение:
Процеси переробки корисних копалин відомі людині декілька тисяч років. Ретроспективний аналіз гірництва дозволяє відзначити такі основні віки його розвитку. 7 тис. р. до н. е. і раніше — добування нерудної сировини, 7-5 тис. до н. е. — початок видобутку кольорових металів — міді, золота, олова, стибію, ІХ-XVIII ст. до н. е. — початок видобутку руд заліза, антична доба і середні віки — початок розробки покладів вугілля та нафти, в XX ст. — радіоактивних мінералів. Якщо брати технології видобутку, то найдавніші — відкритим та шахтним , з І тис. до н. е. з'являється свердловинна гірнича технологія, а з 50-х рр. XX ст. — розробка родовищ на морському і океанічному дні. Що стосується механізації гірничих робіт, то перші машини та механізми з'являються тільки в античний час, у XVI–XVII ст. вони суттєво вдосконалюються, а в XVIII–XIX ст. обладнуються автономним приводом. З другої половини XX ст. починається період комплексної механізації, а в останні десятиліття — автоматизації гірничих робіт. В кінці XX ст. щорічно з надр Землі видобувалося близько 120 млрд т гірничої маси і близько 25 млрд т корисних копалин.
Отже, гірнича справа по-справжньому почала розвиватися в період рабовласницького ладу. В цей час у сферу видобування і переробки мінеральної сировини залучаються родовища мідних та олов'яних руд, свинцю, золота, срібла, стибію, а також асфальт та будівельні матеріали. З розвитком феодальних відносин відбулися значні позитивні зрушення в розвитку гірничої справи Європи, Закавказзя, Середньої Азії. Високого рівня гірнича справа досягла в середні віки в Центральній Європі (Чехія, Саксонія, Франція). Саме в цей час з'являється перший фундаментальний твір з гірництва — «Про гірничу справу і металургію» Георгія Аґріколи (1494–1555, справжнє ім'я — Георг Бауер) в дванадцяти книгах, восьмий розділ якого присвячений збагаченню корисних копалин [1]. Це — перша енциклопедія гірничої справи і металургії, яка підвела підсумок всьому досвіду людства по видобуванню руди та плавці металів аж до XVI ст. Праця Аґріколи протягом двох віків була основним посібником для всіх рудокопів.