скандинавский полуостров – полуостров, находящийся на северо-западе европы, отделяющий море и ботнический залив от атлантики. простирается с севера к югу – от россии и финляндии к границам дании - на 1,9 тыс. км.
ширина скандинавского полуострова в среднем около 800 км. площадь составляет 800000 кв. км - это самый большой полуостров европы. на территории полуострова расположены государства: норвегия, швеция и часть финляндии.
полуостров омывается баренцевым, норвежским, северным и морями. южная часть имеет два выступа – южно-шведский и южно-норвежский, разделенных проливом скагеррак, осло-фьордом и заливом бохус. отделен от дании проливами каттегат и эресунн. на самом юге находится полуостров сконе.
на севере и западе скандинавского полуострова побережье сильно изрезано знаменитыми . из-за этого у берегов находится множество островов и архипелагов, образующих собственную систему проливов. восточное и южное побережье отличается низменностью и наличием бухт. у побережья также присутствует большая опасность для судоходства – шхеры – подводные скалы.
в северной и западной части скандинавского полуострова находятся скандинавские горы. там же находится и наивысшая точка – гора гальхёпигген (2469 м). восточнее гор находится плоскогорье норрланд высотой до 800 м. южнее плоскогорья находится средне-шведская озерная низменность с холмами моренного происхождения. а дальше на юге находится возвышенность смоланд с высотой до 377 м.
климат на скандинавском полуострове практически на всей территории умеренный и лишь на крайнем севере субарктический. особенности климата заключаются в том, что он имеет различия в разных частях естественному барьеру для воздушных масс – скандинавским горам. на западе и юге летом 8-14°с, зимой -4-2°с. на севере летом 6-8°с, зимой -16°с. на востоке летом 15°с, зимой -10°с. на полуострове обильная речная сеть с бурными и быстрыми рекам. также большое количество озер.
растительный мир скандинавского полуострова многообразен. почти половина территории (43%) занята лесами. сосны и ели на подзолистых торфяно-болотных почвах. на юге смешанные леса и широколиственные.
животный мир представлен лесными зверями: заяц, лось, лисица. на севере обитают олени. в прибрежных скалах встречаются птичьи базары. прибрежные воды скандинавского полуострова богаты рыбой.
Производственная инфраструктура состоит из следующих элементов:
доход производственной сферы входит в расчет национального дохода;производственная инфраструктура преобразует продукт в новую для него качественную форму;производственная инфраструктура сегодня имеет значение, равное со всеми остальными отраслями экономикиСоциально-бытовая:
обеспечение нормальных условий жизнедеятельности сотрудников хозяйствующих субъектов;обеспечение необходимой для производственного процесса производительности труда;увеличение трудо возраста;формирование подрастающего поколения.
Одеська Область розташована на материку Євразія , в частині світу Європи в державі Україна.
На півночі Одеська область межує з Вінницькою та Кіровоградською, на сході — з Миколаївською областями, на заході — з Молдовою, а на південному заході — з Румунією. Всього в межах області пролягає 1362 кілометри державного кордону України. Площа Одеської області становить 5,5 % території України.
Геополітичне розташування Одещини обумовлене як вигідним транспортно-географічним розміщенням, так і зростаючою активізацією її участі у великих європейських міжрегіональних організаціях — Асамблеї європейських регіонів і Робітничої співдружності придунайських країн. Будучи частиною морського фасаду країни, Одеська область значною мірою сприяє активній участі України в роботі країн-членів Чорноморського економічного співробітництва.
Головне природне багатство області — її земельні ресурси, що представлені переважно чорноземними ґрунтами з високою природною родючістю. У сполученні з теплим степовим кліматом вони формують високий агропромисловий (сільськогосподарський) потенціал регіону.
В області понад 2,5 млн га сільськогосподарських угідь, у тому числі більш 2 млн га ріллі, понад 80 тис. га виноградників і садів.
Клімат краю, особливо в південній частині області, посушливий. Тому тут майже 10 % оброблюваних земель зрошуються. Тепле море, лікувальні грязі, мінеральні води, морські пляжі створюють винятково високий рекреаційний потенціал Одещини.
Помірний клімат;
Річкова мережа області належить до басейнів Дунаю, Дністера, Південного Бугу та безпосередньо Чорного моря. На території області налічується близько 200 річок довжиною більш ніж 10 км, велика кількість з яких влітку пересихає.
Найбільші річки: Дунай (із Кілійським гирлом), Дністер (із притокою Кучурган), Кодима, Саврань (притока Південного Бугу), Тилігул. Великі річки мають важливе значення для судноплавства, зрошення, вироблення електроенергії.
У приморській смузі розташовано багато прісноводних озер: Кагул, Ялпуг, Катлабух та солоноводних (Сасик, Шагани, Алібей, Бурнас). Також на узбережжі Чорного моря розташовано ряд лиманів, повністю або частково відгороджених від моря пересипами, найбільші з яких — Хаджибейський, Куяльницький та Тилігульський.
Довжина морських і лиманних узбереж Одеської області від гирла річки Дунай до Тилігульского лиману сягає 300 км.
На території області розташовано ряд великих об'єктів природно-заповідного фонду регіонального, національного і міжнародного масштабу. Область має перспективи для розвитку біосферно-природоохоронного сектора економіки.
У пониззі великих річок (Дунай, Дністер) і лиманів, на морських узбережжях і в шельфовій зоні розташовані високоцінні й унікальні природні комплекси, водно-болотні угіддя, екосистеми, що формують високий біосферний потенціал регіону, який має національне і міжнародне значення.
Заповідники:
Дунайський біосферний заповідник
В Одеській області загальна кількість наявного населення, за даними Всеукраїнського перепису населення, становила 2 млн. 469 тис. осіб.
Кількість міського населення, за результатами Всеукраїнського перепису, становила 1 млн. 625 тис. осіб, або 65,8 %, сільського — 844 тис. осіб, або 34,2 %.
За результатами Всеукраїнського перепису населення, кількість чоловіків становила 1 млн. 155 тис. осіб, або 46,8 %, жінок — 1 млн. 314 тис. осіб, або 53,2 %.
За роки, що минули після перепису населення 1989 року, кількість міст та селищ міського типу в Одеській області збільшилась на 2 одиниці і на дату Всеукраїнського перепису населення склала 52.
Загальна кількість постійного населення в Одеській області станом на 5 грудня 2001 р. становила 2 млн. 456 тис. осіб, у тому числі міського населення — 1 млн. 605 тис. осіб, або 65,3 %, сільського — 851 тис. осіб, або 34,7 %, чоловіків — 1 млн. 149 тис. осіб, або 46,8 %, жінок — 1 млн. 307 тис. осіб, або 53,2 %.