Населеними пунктами називають забудовані земельні ділянки, які використовуються для постійного місця проживання людей, їх поділяють па міські та сільські. Для їх розрізнення в країнах світу існують різні критерії, зокрема види трудової діяльності жителів, кількість та густота населення, ступінь благоустрою. Міста, як правило, мають більшу кількість і густоту населення, ніж села. У деяких країнах поширений адміністративний підхід, тобто розміщення в населеному пункті органів місцевого самоврядування, в інших введено поняття міських ознак, під якими розуміють міський характер забудови території, наявність певних зручностей (каналізація, дороги із твердим покриттям, культурно-побутові установи тощо).
Скільки жителів має бути в населеному' пункті, щоб він наливався містом, кожна країна визначає окремо. Цей показник коливається від 200 осіб в Ісландії до 100 тис. осіб у Китаї. У Японії до міст зараховують населені пункти з кількістю населення не менше 50 тис. осіб за умови, що густота населення в них перевищує 4000 осіб/км2. В Україні до міст зараховують населені пункти, у яких живе понад 10 тис. осіб (іноді менше), більшість із яких не зайняті в сільському господарстві.
Происходит это потому, что с повышением высоты давление воздуха падает, и он становится более разреженным. Соответственно уменьшается и количество вдыхаемого тобой кислорода. Так, плотность воздуха на вершине Эвереста составляет всего треть от той, что на поверхности моря.
Ученые установили, что существуют три уровня пониженного давления, к которым человек при по-разному.
Первый уровень — высота до 3300 метров. Организм человека может постепенно при к недостатку кислорода, и люди могут жить на такой высоте без каких-либо вредных последствий.
Второй уровень — высоты от 3300 до 5500 метров. Здесь условия гораздо более жесткие, и долгое пребывание вызывает весьма существенные изменения в человеческом организме. Но все-таки и здесь человек может жить.
А вот на третьем уровне — выше 5500 метров — человек постоянно жить уже не может, поскольку длительное пребывание на такой высоте без специальных средств приводит к необратимым изменениям в организме. Тем не менее с незапамятных времен люди путешествовали и селились в высокогорных районах, которые оказались очень удобны для скотоводства. Ученые установили, что обитатели гор физиологически при к тяжелым условиям, в которых они живут. Их кровь богаче красными кровяными тельцами, чем у жителей равнин, и содержание гемоглобина в них также повышено.
Населеними пунктами називають забудовані земельні ділянки, які використовуються для постійного місця проживання людей, їх поділяють па міські та сільські. Для їх розрізнення в країнах світу існують різні критерії, зокрема види трудової діяльності жителів, кількість та густота населення, ступінь благоустрою. Міста, як правило, мають більшу кількість і густоту населення, ніж села. У деяких країнах поширений адміністративний підхід, тобто розміщення в населеному пункті органів місцевого самоврядування, в інших введено поняття міських ознак, під якими розуміють міський характер забудови території, наявність певних зручностей (каналізація, дороги із твердим покриттям, культурно-побутові установи тощо).
Скільки жителів має бути в населеному' пункті, щоб він наливався містом, кожна країна визначає окремо. Цей показник коливається від 200 осіб в Ісландії до 100 тис. осіб у Китаї. У Японії до міст зараховують населені пункти з кількістю населення не менше 50 тис. осіб за умови, що густота населення в них перевищує 4000 осіб/км2. В Україні до міст зараховують населені пункти, у яких живе понад 10 тис. осіб (іноді менше), більшість із яких не зайняті в сільському господарстві.
Объяснение: