Швейцарія. Міжнародний туризм займає важливе місце в економіці Швейцарії, приносячи щорічно майже 13 млрд. швейцарських франків доходу, який складає 8% всього національного доходу країни й одночасно надає роботу біля 14% населення країни. Туризм у Швейцарії почав активно розвиватися ще з початку XIX ст., коли закордонна аристократія, в основному з Великобританії, відпочивала на живописних берегах численних озер країни. Першу туристичну групу до Женевського озера організувала компанія Томаса Кука у 1863 р. Великою популярністю користувався відпочинок на гірських курортах (Цермайт), який спочатку був побудований як центр альпінізму.
Основними постачальниками туристів як з північних, так і південних країн (завдяки своїм специфічним туристичним ресурсам і географічному положенню) є Німеччина, Нідерланди, Великобританія, Франція, Бельгія, Італія, США, Японія, Іспанія, Австрія та інші.
Статистика швейцарського туризму базується на інформації, зібраної з різних місць розміщення туристів, оскільки Швейцарія не збирає статистичні дані про прибуття на кордоні. Це пов'язано з тим, що туристи можуть прибувати в країну багатьма наземними шляхами, і це ускладнює оцінку розмірів різних ринків. Майже 60% розміщення іноземних гостей (13 млн. чоловік) припадає на готельний сектор в той час, як 62% внутрішнього туризму (приблизно 2 млн. чоловік) розміщується у секторі самообслуговування.
Швейцарія має великий ринок однорідних і транзитних гостей. Близько однієї третини складають гості з Німеччини, другу третину -з Італії й одну п'яту - з Франції.
Найбільш популярним є гірські курорти, потім озера, великі міста тощо.
Починаючи з 80-х років, іноземні гості Швейцарії скоротили термін свого перебування у країні, в зв'язку з посиленням стійкого становища швейцарського франка у відношенні до інших валют та високих цін на товари і послуги.
Туризм як галузь економіки країни активно досліджується. Так, ще в роки другої світової війни були засновані крупні навчально-дослідницькі центри: Інститут дослідження туризму Бернського університету і Санкт-Галленська школа економіки. Крім цього, розвиток туризму підтримується урядовими і громадськими організаціями країни, тому що він це єдина економічна альтернатива сільському господарству в гірських районах. Водночас він створює проблеми для керівництва країни, оскільки негативно впливає на чутливе навколишнє середовище Альп і спричиняє незручності місцевому населенню.
Австрія. На сьогодні Австрія є лідируючим туристичним центром зимових видів спорту. Географічне положення країни - на перетині трас, які з'єднують північ Європи з півднем, Західну Європу - зі Східною, а її висококласні автомобільні траси обумовлюють велику кількість транзитних туристів (основна їх частина з північноєвропейських країн прямує на середньоморське узбережжя) й одноденних гостей. Кількість останніх значно виросла з початку 90-х років. Австрію почали активно відвідувати туристи з Угорщини, Чехії, Словаччини, Польщі. Як правило, це шоп-тури.
В Австрії також, як і в Швейцарії, не збирають статистичних даних про туристів на кордоні, і про стан туризму свідчать показники прибуття у різні місця розміщень та кількості проведених там туроднів. Так, на початку 90-х років (1992 р.) іноземні туристи в Австрії провели загалом 99,7 млн. туроднів, а внутрішні туристи (в основному, це жителі Відня, які надають перевагу відпочинку в східній частині країни) - 30,6 млн. туроднів.
Основними постачальниками туристів для Австрії є Німеччина, Нідерланди і Великобританія. Ці країни, взяті разом, забезпечують майже 80% туроднів, проведених іноземцями в країні, а половина всіх прибутків належить Німеччині. Далі йдуть Нідерланди, Великобританія, Італія, Швейцарія, Франція, США, Бельгія, Швеція, країни Східної Європи.
Туризм в Австрії, як і в Швейцарії, має два найбільш завантажені періоди, але сезони "пік" в Австрії більш точно визначені, а саме: влітку "пік" приходиться на серпень, а взимку - на лютий.
Зі зростанням популярності зимового туризму в Австрії перед нею, як і перед іншими альпійськими країнами (Швейцарією, Італією, Францією, Німеччиною і Словенією) виникає проблема регулювання зростаючого впливу зимових видів спорту на екологічну систему. Крім цього, в усіх перелічених країнах зменшується популярність літнього туризму. А тому відбуваються активні пошуки виходу з ситуації, що склалася.
1)Гидросфера – водная оболочка Земли. На физической карте можно увидеть моря и океаны, реки и озера, болота, ледники. Элементы гидросферы на физической карте отражаются разными оттенками синего и голубого цвета. Моря и океаны показаны синими и голубыми цветами, глубина определяется по шкале глубин. Озера обозначаются также голубым цветом. Соленые озера – фиолетовым, сиреневым. Реки показаны извилистыми линиями, повторяющими форму русла реки. Болота отмечаются горизонтальной штриховкой поверх рельефа. Ледники показаны на картах белым цветов с мелкими Темными точками. На физической карте не отражены подземные воды. 2)Круговорот воды обеспечивает связь всех частей гидросферы в единое целое. Это дает возможность для формирования осадков и получения воды разными территориями. 3)Испарение воды, конденсацию водяного пара, осадки, просачивание воды в почву, течения. 4)Гидросфера – обязательное условие жизни на Земле. Вода жизненно необходима всем живым организмам. Гидросфера влияет на рельеф, климат. 5)Окраинные моря незначительно вдаются в материки и ограничены со стороны океанов островами и поднятиями подводного рельефа. Внутренние моря далеко врезаются в сушу. Окраинные моря – Охотское, море Лаптевых, Северное. Внутренние моря – Черное, Средиземное море. 6)К бассейну Северного Ледовитого океана относятся шесть морей: Баренцево, Белое, Карское, Лаптевых, Восточно-Сибирское и Чукотское. К бассейну Тихого океана относятся три моря: Берингово, Охотское и Японское, омывающие восточное побережье страны. К бассейну Атлантического океана принадлежат три моря: Балтийское, Черное и Азовское. К бассейну внутреннего стока относится Каспийское море. 7)хз 8)Относится к Атлантическому океану. Располагается в северной части Атлантического океана. Соединяется с Атлантическим океаном через Гибралтарский пролив. Имеет приблизительную длину 3800 км и ширину 130 км (определите с масштаба). Северной, западной и восточной частями омывает материк Евразия, а южной — материк Африка. Имеет крупные острова: Сицилия, Сардиния, Крит. 9)Свойства океанических вод – цвет, прозрачность, температура, соленость. Эти свойства на разных территориях разные. 10)Различия свойств вод в большинстве случаев зависит от количества поступающей солнечной энергии. 12)Основные виды движения воды в океане – волны и течения. Главная причина этих движений – ветер. ХАРАКТЕРИСТИКА РЕКИ ВОЛГА a. Где начинается. Волга берет начало на Валдайской возвышенности b. Куда впадает. Впадает в Каспийское море c. К бассейну какой реки (озера, моря) относится. Относится к бассейну Каспийского моря d. По какой местности течет (по равнине, горам). Течет по Восточно-Европейской равнине e. Какие имеет притоки. Имеет множество притоков. Крупнейшие притоки – Ока, Кама, Ветлуга, Кострома, Унжа, Сура. f. Какие имеет источники питания и особенности режима. Основное питание Волги осуществляется снеговыми (60 % годового стока), грунтовыми (30 %) и дождевыми (10 %) водами. Естественный режим характеризуется весенним половодьем (апрель — июнь), малой водностью в период летней и зимней межени и осенними дождевыми паводками (октябрь). g. Как используется в хозяйстве. Волга используется как судоходная артерия. На реке построены гидроэлектростанции. Забор вод осуществляется для нужд промышленности и сельского хозяйства. h. Какие опасные явления наблюдаются. До зарегулирования стока на реке часто случались паводки. i. Как можно охранять реку от загрязнения. Для охраны вод реки целесообразно устанавливать очистные сооружения на прилегающих предприятиях и контролировать сбросы сточных вод. Так же нужно правильно использовать химикаты и удобрения на сельскохозяйственных угодьях в бассейне реки 14)Подземные воды — это воды, находящиеся в горных породах земной коры. Подземные воды используются для водоснабжения. Минеральные воды используются в лечебных целях. 15)Хозяйственная деятельность человека может таянию ледников и многолетней мерзлоты. В результате работы промышленных предприятий и транспорта в атмосферу выбрасывается большое количество углекислого газа. Углекислый газ удерживает тепло в атмосфере, что становится причиной глобального потепления и таяния ледников. Таяние многолетней мерзлоты может быть связано так же с работой предприятий и электростанций. Тепловые электростанции используют воды из озер и водохранилищ для охлаждения. Это приводит к повышению температуры в водоеме и может вызывать таяние многолетней мерзлоты. 16)Для сокращения потребления водных ресурсов необходимо внедрять новые технологии, позволяющие использовать воды на предприятиях многократно. Любое существенное уменьшение потерь воды, её использования или загрязнения, равно как и сохранение качества водных ресурсов. Внедрение систем управления водными ресурсами, сокращающих или благоприятствующих уменьшению избыточного потребления воды. Это может реализоваться в форме установки счетчиков воды, повторного использования сточных вод, использование морской и дождевой воды для слива и т.п.
1)Гидросфера – водная оболочка Земли. На физической карте можно увидеть моря и океаны, реки и озера, болота, ледники. Элементы гидросферы на физической карте отражаются разными оттенками синего и голубого цвета. Моря и океаны показаны синими и голубыми цветами, глубина определяется по шкале глубин. Озера обозначаются также голубым цветом. Соленые озера – фиолетовым, сиреневым. Реки показаны извилистыми линиями, повторяющими форму русла реки. Болота отмечаются горизонтальной штриховкой поверх рельефа. Ледники показаны на картах белым цветов с мелкими Темными точками. На физической карте не отражены подземные воды. 2)Круговорот воды обеспечивает связь всех частей гидросферы в единое целое. Это дает возможность для формирования осадков и получения воды разными территориями. 3)Испарение воды, конденсацию водяного пара, осадки, просачивание воды в почву, течения. 4)Гидросфера – обязательное условие жизни на Земле. Вода жизненно необходима всем живым организмам. Гидросфера влияет на рельеф, климат. 5)Окраинные моря незначительно вдаются в материки и ограничены со стороны океанов островами и поднятиями подводного рельефа. Внутренние моря далеко врезаются в сушу. Окраинные моря – Охотское, море Лаптевых, Северное. Внутренние моря – Черное, Средиземное море. 6)К бассейну Северного Ледовитого океана относятся шесть морей: Баренцево, Белое, Карское, Лаптевых, Восточно-Сибирское и Чукотское. К бассейну Тихого океана относятся три моря: Берингово, Охотское и Японское, омывающие восточное побережье страны. К бассейну Атлантического океана принадлежат три моря: Балтийское, Черное и Азовское. К бассейну внутреннего стока относится Каспийское море. 7)хз 8)Относится к Атлантическому океану. Располагается в северной части Атлантического океана. Соединяется с Атлантическим океаном через Гибралтарский пролив. Имеет приблизительную длину 3800 км и ширину 130 км (определите с масштаба). Северной, западной и восточной частями омывает материк Евразия, а южной — материк Африка. Имеет крупные острова: Сицилия, Сардиния, Крит. 9)Свойства океанических вод – цвет, прозрачность, температура, соленость. Эти свойства на разных территориях разные. 10)Различия свойств вод в большинстве случаев зависит от количества поступающей солнечной энергии. 12)Основные виды движения воды в океане – волны и течения. Главная причина этих движений – ветер. ХАРАКТЕРИСТИКА РЕКИ ВОЛГА a. Где начинается. Волга берет начало на Валдайской возвышенности b. Куда впадает. Впадает в Каспийское море c. К бассейну какой реки (озера, моря) относится. Относится к бассейну Каспийского моря d. По какой местности течет (по равнине, горам). Течет по Восточно-Европейской равнине e. Какие имеет притоки. Имеет множество притоков. Крупнейшие притоки – Ока, Кама, Ветлуга, Кострома, Унжа, Сура. f. Какие имеет источники питания и особенности режима. Основное питание Волги осуществляется снеговыми (60 % годового стока), грунтовыми (30 %) и дождевыми (10 %) водами. Естественный режим характеризуется весенним половодьем (апрель — июнь), малой водностью в период летней и зимней межени и осенними дождевыми паводками (октябрь). g. Как используется в хозяйстве. Волга используется как судоходная артерия. На реке построены гидроэлектростанции. Забор вод осуществляется для нужд промышленности и сельского хозяйства. h. Какие опасные явления наблюдаются. До зарегулирования стока на реке часто случались паводки. i. Как можно охранять реку от загрязнения. Для охраны вод реки целесообразно устанавливать очистные сооружения на прилегающих предприятиях и контролировать сбросы сточных вод. Так же нужно правильно использовать химикаты и удобрения на сельскохозяйственных угодьях в бассейне реки 14)Подземные воды — это воды, находящиеся в горных породах земной коры. Подземные воды используются для водоснабжения. Минеральные воды используются в лечебных целях. 15)Хозяйственная деятельность человека может таянию ледников и многолетней мерзлоты. В результате работы промышленных предприятий и транспорта в атмосферу выбрасывается большое количество углекислого газа. Углекислый газ удерживает тепло в атмосфере, что становится причиной глобального потепления и таяния ледников. Таяние многолетней мерзлоты может быть связано так же с работой предприятий и электростанций. Тепловые электростанции используют воды из озер и водохранилищ для охлаждения. Это приводит к повышению температуры в водоеме и может вызывать таяние многолетней мерзлоты. 16)Для сокращения потребления водных ресурсов необходимо внедрять новые технологии, позволяющие использовать воды на предприятиях многократно. Любое существенное уменьшение потерь воды, её использования или загрязнения, равно как и сохранение качества водных ресурсов. Внедрение систем управления водными ресурсами, сокращающих или благоприятствующих уменьшению избыточного потребления воды. Это может реализоваться в форме установки счетчиков воды, повторного использования сточных вод, использование морской и дождевой воды для слива и т.п.
Швейцарія. Міжнародний туризм займає важливе місце в економіці Швейцарії, приносячи щорічно майже 13 млрд. швейцарських франків доходу, який складає 8% всього національного доходу країни й одночасно надає роботу біля 14% населення країни. Туризм у Швейцарії почав активно розвиватися ще з початку XIX ст., коли закордонна аристократія, в основному з Великобританії, відпочивала на живописних берегах численних озер країни. Першу туристичну групу до Женевського озера організувала компанія Томаса Кука у 1863 р. Великою популярністю користувався відпочинок на гірських курортах (Цермайт), який спочатку був побудований як центр альпінізму.
Основними постачальниками туристів як з північних, так і південних країн (завдяки своїм специфічним туристичним ресурсам і географічному положенню) є Німеччина, Нідерланди, Великобританія, Франція, Бельгія, Італія, США, Японія, Іспанія, Австрія та інші.
Статистика швейцарського туризму базується на інформації, зібраної з різних місць розміщення туристів, оскільки Швейцарія не збирає статистичні дані про прибуття на кордоні. Це пов'язано з тим, що туристи можуть прибувати в країну багатьма наземними шляхами, і це ускладнює оцінку розмірів різних ринків. Майже 60% розміщення іноземних гостей (13 млн. чоловік) припадає на готельний сектор в той час, як 62% внутрішнього туризму (приблизно 2 млн. чоловік) розміщується у секторі самообслуговування.
Швейцарія має великий ринок однорідних і транзитних гостей. Близько однієї третини складають гості з Німеччини, другу третину -з Італії й одну п'яту - з Франції.
Найбільш популярним є гірські курорти, потім озера, великі міста тощо.
Починаючи з 80-х років, іноземні гості Швейцарії скоротили термін свого перебування у країні, в зв'язку з посиленням стійкого становища швейцарського франка у відношенні до інших валют та високих цін на товари і послуги.
Туризм як галузь економіки країни активно досліджується. Так, ще в роки другої світової війни були засновані крупні навчально-дослідницькі центри: Інститут дослідження туризму Бернського університету і Санкт-Галленська школа економіки. Крім цього, розвиток туризму підтримується урядовими і громадськими організаціями країни, тому що він це єдина економічна альтернатива сільському господарству в гірських районах. Водночас він створює проблеми для керівництва країни, оскільки негативно впливає на чутливе навколишнє середовище Альп і спричиняє незручності місцевому населенню.
Австрія. На сьогодні Австрія є лідируючим туристичним центром зимових видів спорту. Географічне положення країни - на перетині трас, які з'єднують північ Європи з півднем, Західну Європу - зі Східною, а її висококласні автомобільні траси обумовлюють велику кількість транзитних туристів (основна їх частина з північноєвропейських країн прямує на середньоморське узбережжя) й одноденних гостей. Кількість останніх значно виросла з початку 90-х років. Австрію почали активно відвідувати туристи з Угорщини, Чехії, Словаччини, Польщі. Як правило, це шоп-тури.
В Австрії також, як і в Швейцарії, не збирають статистичних даних про туристів на кордоні, і про стан туризму свідчать показники прибуття у різні місця розміщень та кількості проведених там туроднів. Так, на початку 90-х років (1992 р.) іноземні туристи в Австрії провели загалом 99,7 млн. туроднів, а внутрішні туристи (в основному, це жителі Відня, які надають перевагу відпочинку в східній частині країни) - 30,6 млн. туроднів.
Основними постачальниками туристів для Австрії є Німеччина, Нідерланди і Великобританія. Ці країни, взяті разом, забезпечують майже 80% туроднів, проведених іноземцями в країні, а половина всіх прибутків належить Німеччині. Далі йдуть Нідерланди, Великобританія, Італія, Швейцарія, Франція, США, Бельгія, Швеція, країни Східної Європи.
Туризм в Австрії, як і в Швейцарії, має два найбільш завантажені періоди, але сезони "пік" в Австрії більш точно визначені, а саме: влітку "пік" приходиться на серпень, а взимку - на лютий.
Зі зростанням популярності зимового туризму в Австрії перед нею, як і перед іншими альпійськими країнами (Швейцарією, Італією, Францією, Німеччиною і Словенією) виникає проблема регулювання зростаючого впливу зимових видів спорту на екологічну систему. Крім цього, в усіх перелічених країнах зменшується популярність літнього туризму. А тому відбуваються активні пошуки виходу з ситуації, що склалася.
Объяснение: