Атлантичний океан займає подовжений, S-подібний басейн, що ться поздовжньо між Європою та Африкою на сході та Америками на заході. Як один із компонентів взаємопов'язаного Світового океану, він пов'язаний на півночі з Північним Льодовитим океаном, з Тихим океаном на південному заході, Індійським океаном на південному сході та Південним океаном на півдні.Рельєф дна океану складний. З півночі на південь Атлантичний океан перетинає підняття, яке складається з трьох підводних хребтів: Рейк'янеса, Північно-Атлантичного і Південно-Атлантичного. В плані воно теж має S-подібну форму. Різноманітність кліматичних умов на поверхні Атлантичного океану визначається його великою меридіональною протяжністю і циркуляцією повітряних мас під впливом чотирьох основних атмосферних центрів: Ґренландського і Антарктичного максимумів, Ісландського і Антарктичного мінімумів. Крім того, в субтропіках постійно діють два антициклони: Азорський і Південно-Атлантичний. Сильний вплив на клімат справляють сезонні зимові антициклони: Канадський, Азіатський, Південно-Африканський і Південно-Американський.
Найбільший вплив на температурний режим Атлантичного океану надає не тільки його велика меридіональна протяжність, але і водообмін з Північним Льодовитим океаном, морями Антарктики і Середземним морем. Для поверхневих вод характерний їх поступове охолодження в міру віддалення від екватора до високих широт, хоча наявність потужних течій обумовлює значні відхилення від зональних температурних режимів.
1.Физико-географическое положение.Западная Сибирь-это часть Сибири,которая расположена восточнее от Уральских гор,западнее от реки Енисей,южнее от Карского моря и севернее от Казахского мелкосопочника.
2.Природные зоны.С севера на юг расположены следующие природные зоны:тундра,лесотундра,лесоболотная зона,смешанные леса,лесостепи,степи.
3.Рельеф и геологическая история.Основанием Западной Сибири является Западно-Сибирская платформа.Рельеф представлен в виде огромной равнины,немного по центру (в виде блюдца).На территории очень много рек,озёр и болот.Равнинность рельефа объясняется горизонтальным наслоением осадочных пластов,отложением речных наносов и оледенением.
4.Климат.Климат континентальный,очень суровый.Это обусловлено небольшим количеством солнечной радиации,удалённостью от океанов и равнинностью территории.Температура в январе -15--30°,в июле +5-+20°.Осадков 300-600 мм.
5.Внутренние воды.Внутренние воды состоят из рек,озёр,болот и грунтовых вод. На Западной Сибири протекают такие реки:Обь,Иртыш,Ишим,Тобол,Тура,Васюган,Кеть,Чулым,Енисей,Надым,Пур,Таз.Из крупных озёр:Чаны,Кулундинское,Убинское. Из болот самые крупные Васюганские
Объяснение:
Індійський океан посідає третє місце за розмірами. Він більшою своєю частиною лежить у Південній півкулі. На півночі він омиває береги Євразії, на заході – Африки, на півдні – Антарктиди, а на сході Австралії.
Площа океану - 76,2 млн. км2.
Найбільша затока – Бенгальська.
Максимальна глибина – 7729 м.
Найбільші острови – Мадагаскар, Шрі-Ланка.
Кількість морів – 11.
Найпотужніші течії – Південна Пасатна, Мусонна, Західних вітрів, Сомалійська.
Найбільші моря – Аравійське, Червоне.
Індійський океан посідає третє місце за розмірами. Він більшою своєю частиною лежить у Південній півкулі. На півночі він омиває береги Євразії, на заході – Африки, на півдні – Антарктиди, а на сході Австралії.
Берегова лінія Індійського океану розчленована слабо. Океан має незначну кількість морів та островів. На півночі глибоко врізаються в суходіл Бенгальська і Перська затоки та Аравійське море. З півночі Індійський океан ніби огорнутий сушею, в результаті чого він єдиний з океанів, не зв'язаний з Північним Льодовитим.
Окремі знання про Індійський океан були нагромаджені ще за 3 тис. років до нашої ери індійськими, єгипетськими та фінікійськими мореплавцями. Перші описи маршрутів плавання водами океану склали араби.
Після відкриття Індії Васко да Гамою в 1499 р. європейці почали освоювати Індійський океан. Перші заміри глибин океану були зроблені під час експедиції англійського мореплавця Джеймса Кука.
Комплексне вивчення природи Індійського океану починається з кінця XIX ст., але лише в наш час науково-дослідні експедиції з різних країн світу ретельно вивчають природу Індійського океану та його ресурси.
Індійський океан утворився в результаті розколу давнього материка Гондвана на окремі частини. Він знаходиться в межах трьох літосферних плит – Індо-Австралійської, Африканської та Антарктичної. Серединно-океанічні хребти Аравійсько-індійський, Західно-індійський та Австрало-Антарктичний – є межами між цими плитами. Підводні хребти і підняття поділяють океанічне ложе на окремі улоговини.
Шельфова зона вузька. Більша частина океану розміщена у межах лож і має значні глибини (4000-6000 м). Найбільші глибини знаходяться поблизу Великого Зондського жолоба.
Кліматичні особливості океану зумовлені його географічним положенням. Індійський океан надійно захищений горами від проникнення холодних повітряних мас з півночі. Тому температура поверхневих вод у північній частині океану станови +29 °С, а у Перській затоці влітку підвищується до +30... +35 °С.
Важливою особливістю природи Індійського океану є мусонні вітри та утворена ними Мусонна течія, яка змінює свій напрям за сезонами. Частими є урагани, особливо біля острова Мадагаскар.
Найхолоднішими є води на півдні океану, де відбувається вплив Антарктиди. Тут трапляються айсберги.
Солоність поверхневих вод вища, ніж середня у Світовому океані. Рекорд солоності зафіксовано у Червоному морі - 41 ‰.
На відміну від північної частини океану, де циркуляцію вод визначають мусони, у південній – течії відповідають загальній схемі розміщення у Світовому океані. Найпотужнішими теплими течіями є Південна Пасатна та Мусонна, холодними – Течія Західних Вітрів та Сомалійська.
Органічний світ Індійського океану різноманітний. Тропічні водні маси багаті планктоном. До найпоширеніших риб належать сардинела, скумбрія, летючі риби, тунець, макрель, камбала, численні акули.
Особливо насичені життям райони шельфу та коралові рифи. В теплих водах океану водяться велетенські морські черепахи, морські змії, багато кальмарів та каракатиць, морських зірок. Ближче до Антарктиди можна побачити китів і тюленів.
У північних районах Індійського океану набуває розвитку промислове рибальство, яке нині дає лише 5% від світових виловів риби.
З давніх часів в Індійському океані, особливо у Перській затоці та навколо острова Шрі-Ланка добували перлини. На шельфі океану нині видобувають нафту, природний газ, руди металів. Найбільші світові родовища нафти знаходяться у Перській затоці. Під час видобутку і транспортування нафти досить часто трапляються аварії, внаслідок чого забруднюються океанічні води.
Через Індійський океан, особливо північну його частину, проходять важливі судноплавні траси. Збудований наприкінці XIX ст. Суецький канал з'єднав Індійський океан з Середземним морем.
Теплі води і мальовничі коралові острови Індійського океану приваблюють увагу туристів з різних країн світу.