1.1; 2.3; 3.4; 4.1; 5.3; 6.1; 7.2; 8.4; 9.4; 10.1; 11.3; 12.4; 13.2; 14.1; 15.2; 16.3; 17.22 июня; 18.Атмосферное давление; 19.2А; 3Б; 20.1,3,6; 21.При подъеме в горы понижается температура воздуха и атмосферное давление. Воздух становится менее плотным, и человеку становится тяжело дышать. 22. Низкая высота солнца над горизонтом. Снег отражает основную часть солнечной радиации
Объяснение:
На рельєф земної поверхні також впливають і зовнішні процеси, які відбуваються під впливом сонячної радіації, сили ваги, діяльності живих організмів та людини. Вони сприяють утворенню ярів, балок, річкових долин, печер, горбів і пасом різної форми.
Вивiтрювання — процес руйнування i змiни гiрських порiд на земнiй поверхнi пiд впливами коливань температури повiтря, води й органiзмiв.
Фiзичне вивiтрювання — руйнування мiнералiв i гiрських порiд пiд впливом сонячної енергiї.
Різких змін температури повітря не витримують навіть дуже тверді гірські породи. Вони то розширюються під час нагрівання, то стискаються внаслідок охолодження. Через це відламуються великі брили, уламки яких поступово перетворюються на щебінь, пісок і пил. Саме під дією фізичного вивітрювання каміння у пустелі Сахара «кричить».
Визначення
Хiмiчне вивiтрювання — руйнування, розчинення й перетворення мiнералiв i гiрських порiд, яке вiдбувається внаслiдок хiмiчної дiї води Органiчне вивiтрювання — руйнування, розчинення й перетворення мiнералiв i гiрських порiд, яке вiдбувається в результатi дiяльностi живих органiзмiв.
Діяльність води створює річкові долини, водоспади, каньйони, яри, печери.
Рельеф значительной части Афри-
ки равнинный, по пpеобладающим высотам матеpик делят
на Низкую Африку (Севеpная, Западная, Центpальная) и
Высокую Афpику (Восточная, Южная).
Низкая Афpика имеет пpеимущественно высоты, не
пpевышающие 1000 м. Здесь пpеобладают pавнины и
низкогоpья.
К Высокой Афpике относятся Эфиопское нагоpье,
Восточно-Афpиканское плоскогоpье, высокие плато и
плоскогоpья Южной Афpики. Пpеобладающие высоты
Высокой Афpики — 1000 — 1500 м, а самые высокие го-
pы (Килиманджаpо, Кения, Рувензоpи) пpевышают 5000м.
Влажные экваториальные вечнозе-
леные леса встречаются в экваториальной зоне и при-
брежных районах субэкваториальных зон Африки. К северу или
югу от них находятся разреженные тропические леса, пе-
реходящие в саванны, а затем — в опустыненные саванны
и пустыни.
В тропической Африке (главным образом в заповедниках)
обитают слоны, носороги, бегемоты, зебры, антилопы, а
также львы, гепарды, леопарды и другие крупные хищни-
ки. Множество обезьян, мелких хищников, грызунов;
в сухих районах обилие пресмыкающихся. Большое коли-
чество разнообразных птиц, в том числе страусов, иби-
сов, фламинго.
Афpика богата водными pесуpсами, но pаспpостpане-
ны они кpайне неpавномеpно: с удалением от экватоpа
обеспеченность влагой уменьшается. Реки Африки поро-
жисты, поэтому даже самые крупные из них судоходны не
на всем протяжении. Они обладают огромными запасами
гидроэнергии.
1. 1
2. 3
3.1
4. 2
5. 2
6. 4
7. 3
8. 1
9. 4