максимальна висота полуденного сонця у населеному пункті, який розташований на 48º пн.ш., 21 березня становитиме 42º.
Объяснение:
Полуденну висоту сонця визначають за формулою: h = φ ± δ,
де h – кут, під яким знаходиться сонце над горизонтом опівдні,
φ – географічна широта місця схилення сонця.
Отже, нам потрібно визначити географічну широту (φ) населеного пункту і схилення сонця 21 березня.
1) 222 км 111 км = 2º (відстань між Харковом і невідомим об’єктом у градусах).
2) Населений пункт розташований південніше від Харкова, тому:
50º – 2º = 48º пн. ш. (географічна широта невідомого об’єкта).
3) У дні весняного й осіннього рівнодення (21 березня і 23 вересня), коли сонце знаходиться в зеніті над екватором, то δ = 0º. Тому його полуденну висоту вираховують за формулою: h = 90º – φ, отже:
90º – 48º = 42º (полуденна висота сонця над горизонтом).
максимальна висота полуденного сонця у населеному пункті, який розташований на 48º пн.ш., 21 березня становитиме 42º.
Объяснение:
Полуденну висоту сонця визначають за формулою: h = φ ± δ,
де h – кут, під яким знаходиться сонце над горизонтом опівдні,
φ – географічна широта місця схилення сонця.
Отже, нам потрібно визначити географічну широту (φ) населеного пункту і схилення сонця 21 березня.
1) 222 км 111 км = 2º (відстань між Харковом і невідомим об’єктом у градусах).
2) Населений пункт розташований південніше від Харкова, тому:
50º – 2º = 48º пн. ш. (географічна широта невідомого об’єкта).
3) У дні весняного й осіннього рівнодення (21 березня і 23 вересня), коли сонце знаходиться в зеніті над екватором, то δ = 0º. Тому його полуденну висоту вираховують за формулою: h = 90º – φ, отже:
90º – 48º = 42º (полуденна висота сонця над горизонтом).
Зміна комплексів в результаті діяльності людини
Господарська діяльність людини-один з факторів, що впливають на природу.
В результаті своєї праці людина не тільки пристосувався до навколишнього середовища, а й змінив її.
Якщо врахувати, що всі компоненти природи тісно взаємопов'язані між собою, то стає ясно, що зміни однієї частини призводить до перетворення іншої. Тому людина повинна передбачити наслідки своєї діяльності. Негативні наслідки впливу людини на природні комплекси не завжди є неминучим результатом науково-технічного прогресу.
Наприклад, вчені встановили, що внесення в грунт мінеральних добрив без урахування опадів і вологості грунту призводить до винесення мінеральних речовин з грунту і до забруднення річок і водойм. А це не тільки втрати витраченої праці і сировини, енергії, а й забруднення повітря, грунту, погіршення якості води. Нехтування природними особливостями регіону при стоительстве водосховищ призводить до заболочування території, зміни грунтового, рослинного покриву і мікроклімату даної місцевості.