Подобные работы
1. Юкагирское плоскогорье
Общая характеристика Юкагирского плоскогорья северо-востока Сибири. История его открытия. Природные зоны, реки, климатические условия, преобладающая форма рельефа плоскогорья. Особенности животного и растительного мира. Географическое положение (карта).
реферат [1,4 M], добавлена 28.11.2011
2. Становление, освоение и динамика развития нефтегазового комплекса Западной Сибири
История зарождения и освоения газового комплекса Западной Сибири. Структура ресурсов нефти и текущая характеристика качества ее запасов. Динамика развития промышленности Западно-Сибирского региона, перспективы ее развития.
курсовая работа [340,1 K], добавлена 16.10.2010
3. Физико-географическое районирование территории Нижегородской области
Характеристика Нижегородской области России. Особенности орографии и рельефа территории, климатические показатели, внутренние воды, почвенный покров. Специфика растительного и животного мира. Типичные, редкие и уникальные ландшафты с картой районирования.
курсовая работа [3,8 M], добавлена 25.04.2012
4. Экономико-географическая характеристика Западной Сибири
Исследование состава, географического расположения, демографической ситуации и ресурсов Западной Сибири. Характеристика природных условий и рельефа, состояния промышленности, сельского хозяйства, транспорта. Описания заповедников и природных комплексов.
презентация [704,9 K], добавлена 15.05.2012
5. Западно-Сибирский экономический регион
Общая характеристика Западно-Сибирского экономического региона. Оценка природных условий и ресурсов. Население и трудовые ресурсы. География отраслей хозяйственного комплекса. Отрасли рыночной специализации. Перспективы развития Западной Сибири.
реферат [42,1 K], добавлена 09.09.2008
6. Республика Карелия
Республика Карелия: материковая протяженность и геологическое строение. Особенности рельефа и климата территории, средняя месячная температура воздуха. Специфика животного и растительного мира Республики Карелия. Внутренние воды и почвы территории.
реферат [3,9 M], добавлена 10.06.2012
7. Туристско–краеведческая характеристика республики Северная Осетия
Республика Северная Осетия как субъект РФ: геологическое строение, рельеф и полезные ископаемые, климатические и гидрологические условия. Почвенный покров, анализ растительного и животного мира, населения. Туристские ресурсы, заповедные территории.
курсовая работа [81,4 K], добавлена 10.05.2010
8. Региональные особенности и рекреационные ресурсы Дальнего Востока и Сибири
Характеристика рекреационной зоны – Сибири. Особенности рекреационной зоны – Дальневосточного региона. Характеристика природно-ресурсного потенциала Сибири и Дальнего Востока (геологических ресурсов), климата, лесов, озер как рекреационных ресурсов.
курсовая работа [238,0 K], добавлена 09.11.2012
9. Могойтуйский район Забайкальского края
Экономико-географическое положение Могойтуйского района Забайкальского края. Население, ресурсы и положение по отношению к транспортным магистралям. Особенности рельефа, климата, почвы, растительного и животного мира. Охраняемые природные территории.
реферат [35,7 K], добавлена 18.07.2011
10. Комплексная характеристика Амазонии
Обзор географического положения, тектонического строения рельефа, особенностей климата, внутренних вод, почвы Амазонии. Характеристика животного и растительного мира, природных ресурсов. Описания национальных парков и заповедников, охраняемых территорий.
курсовая работа [4,4 M], добавлена 12.02.2012
В первую очередь это - Арктические пустыни и Субрарктические. Арктические пустыни представляют собой бесплодные земли, скованные вечной мерзлотой и покрытые крупными ледниками. Гумуса там почти нет, поэтому растительность - лишайники.
Тундра - находится в пределах арктического и субарктического климатических поясов. Тундра практически безлесна; вечная мерзлота залегает близко к поверхности и задерживает влагу, образующуюся при оттаивании верхнего слоя почвы.
Степи - более полвека назад эта территория представляла собой сплошные заросли травянистой растительности, теперь используется в сельс.хоз. деятельности.
Пустыни и полупустыни - их тоже можно отнести к безлесью, если не брать во внимание территории аозисов.
ответ:
объяснение:
чисельність постійного
населення україни на 1 січня 2014
року, за оцінкою, становила
45245,9 тис. осіб. з них 31081,0
тис. осіб (68,7%) – жителі міських
поселень і 14164,9 тис. осіб
(31,3%) – жителі сільської місцевості.
у структурі населення україни 53,8% (24327,6 тис. осіб)
жінки і 46,2% (20918,3 тис. осіб) – чоловіки. на кінець 2013 року на 1000
чоловіків припадало 1163 жінки, тоді як на початок року – 1164 (на
початок 2010 року – 1169). у міських поселеннях із 2010 року
співвідношення жінок і чоловіків майже не змінюється і коливається в
межах 1182–1184, а в сільській місцевості зменшується (так, на початок
2010 року в сільській місцевості на 1000 чоловіків припадало 1138 жінок, а
на початок 2014 року – 1122).
на формування статевої структури населення країни в першу чергу
має вплив рівень народжуваності та смертності.
щороку народжується хлопчиків більше, ніж дівчаток. так, у 2013
році від загальної кількості народжених хлопчиків народилось 51,6%, а
дівчаток – 48,4%, або ж на 100 дівчаток припадало 106 хлопчиків.
однак уже смертність дітей віком до 1 року має статеві відмінності:
у 2013 році на 1000 живонароджених відповідної статі померло 8,8
хлопчиків та 7,0 дівчаток. із віком різниця в рівнях смертності зростає.
так, починаючи з віку 20–24 роки смертність чоловіків перевищує
показник для жінок майже втричі.
індикатором суттєвої статевої диспропорції у рівнях смертності
населення є гендерна різниця
показників середньої очікуваної
тривалості життя при народженні: у
2013 році середня очікувана
тривалість життя при народженні для
чоловіків становила 66,34 року, для
жінок – 76,22 року. тобто різниця
середньої очікуваної тривалості життя при народженні між чоловіками та
жінками становила 9,88 року, тоді як, наприклад, у швеції та нідерландах
– 4 роки, у німеччині – 5 років.
довідково: постійне населення – це
населення, яке постійно проживає на момент
перепису на певній території, ураховуючи
тимчасово відсутніх, якщо їхня відсутність у
місці постійного проживання не
перевищувала 12 місяців.
довідково: середня очікувана тривалість
життя населення при досягненні точного
віку – середнє число років, яке проживуть ті,
хто дожив до певного віку (початку вікового
інтервалу), за умови збереження в кожному
наступному віці сучасного рівня смертності.
загальна характеристика статево-вікового складу населення україни
на 1 січня 2014 року 3
чисельна "перевага" жінок над чоловіками у складі населення
спостерігається із 35 років та з віком збільшується: в міському населенні
починається з 28 років, у сільському – з 49 років.
статево-віковий склад населення країни – результат дії багатьох
факторів, як демографічних (народжуваності, смертності, міграційних
процесів), так і тих, що на них впливають – історичних та соціальноекономічних. їх вплив відображає статево-вікова піраміда.
статево-вікова піраміда населення україни
на початок 2014 року
загальна характеристика статево-вікового складу населення україни
4 державна служба статистики україни
в останні 12 років, незважаючи
на щорічне зменшення чисельності
населення (як загальне, так і природне
зменшення чисельності населення),
депопуляція призупинилась.
перша найбільша порожнина на
верхній частині статево-вікової
піраміди припадає на роки голодомору
(1931–1934 роки) з піком у 1933 році, після чого у 1935 році знову
спостерігається зростання народжуваності і, відповідно, збільшення
чисельності населення.
наступна порожнина склалась у роки другої світової війни і тривала
з 1942 року до 1945 року. і як відлуння демографічної кризи цієї війни –
зменшення контингентів населення, народжених у 1965–1969 роках, коли у
дітородний вік вступали особи, народжені у воєнні та перші післявоєнні
ро80-х роках відбулося зростання народжуатку ххі століття – зменшення. починаючи з 2002 року, поступово
зростає кількість народжень, що утворює на нижній частині статевовікової піраміди широку основу.
горизонтальні лінії статево-вікової піраміди відображають виключно
числа народжених, "скориговані" впливом смертності й міграції. та70 років утворилась за рахунок
ненароджених дітей другої світової війни (а не за рахунок
смертності). на піраміді відбиваються всі демографічні кризи, які
спостерігатягом принаймні останніх 80 років.