Учні виконують роботу на контурній карті: підписують одним кольором назви основних форм рельєфу, іншим — назви тектонічних структур, які їм відповідають. Для прискорення виконання завдання можна організувати проведення цієї роботи у вигляді «ланцюжка знань»: один учень називає форму рельєфу, відповідну їй тектонічну структуру, показує їх на настінних картах, а решта учнів підписують їх у своїх робочих контурних картах, потім до дошки виходить другий учень і т. д.
Зразок ланцюжка
Поліська низовина — Волино-Подільська плита;
Придніпровська низовина — Дніпровсько-Донецька западина;
Причорноморська низовина — Причорноморська западина;
Донецька височина — Донецька складчаста область;
Приазовська височина — Український щит;
Придніпровська височина — Український щит;
Подільська височина — Вольно-Подільська плита;
гори Карпати — Карпатська складчаста область, Закарпатський прогин, Передкарпатський прогин;
гори Кримські — Кримська складчаста область.
Для определения расстояния необходимо измерить линейкой расстояние между точками, разделить его на длину масштабного отрезка и умножить результат на 100 м (т. к. именованный масштаб в 1 см 100 м).
Таким образом, расстояние между точками 2,5 см:
2,5×100= 250 м
ответ: 250 м.
Примечание.
Прежде чем измерять расстояние между точками, соотнесите масштаб карты с целыми делениями на линейке.