1. В Африці Савана займає близько 40% площі материка. Іноді її називають саванновим рідколіссям, це безкраї, покриті травою простору, на яких поодинокі дерева або невеликі їх групи стоять на відстані десятків, а то і сотень метрів один від одного. ще Савана Африки вражає кількістю і різноманітністю тварин, в Африці є травоїдні, також є і хижаки, а їх різноманітність дуже велике. у Південній Америці в савані немає такої величезної кількості травоїдних тварин, як в африканськоі савані, дерев в південноамериканських саванах практично немає
2. Климат кампосов, как называют в Бразилии эти места, в своем ритме отчасти похож на климат степей. Часть года стоит засушливая погода, когда выпадает очень мало дождей, с мая по август здесь выпадает в месяц всего по мм осадков. Для этого же времени характерны более низкие температуры. Травянистая растительность тогда замирает, большинство злаков желтеет, и кампос по внешнему виду напоминает наши степи, какими они бывают в конце лета и начале осени.
У Льяносе існують сезони дощів і посушливі періоди. Сезон дощів починається в липні і закінчується в листопаді. В цей час льяноси, що знаходяться в низинах, знаходяться під водою. Лише тільки дороги облаштовані людьми, які виступають над водною гладдю, дозволяють пересуватися в цій частині Венесуели. Коли ж приходить посуха, все стає інакше. Льяноси перетворюються на жовте поле. Висохлі трави, дерева, потріскана від нестачі води земля – це схоже на мертві простори. Лише там, де все ще є вода, біля річок і озер, залишається життя.
3. Гідрологічний режим водойми обумовлений особливостями його харчування. Притоки, що несуть води в Амазонку з південної півкулі, забезпечують повінь з жовтня по березень, а притоки Північного – з квітня по жовтень.
Земля и жизнь на ней никогда не возникали, а существуют вечно. Виды живых организмов могут вымирать или изменять свою численность, но не могут меняться. Доказательство: из теории биогенеза как утверждения о том, что живые организмы могут происходить только от других живых организмов, неизбежно следует единственный логичный вывод: жизнь существовала вечно. Другими словами, если проследить цепочку порождающих друг друга живых организмов в , то она должна тянуться бесконечно.
Возникнове́ние жи́зни, или абиогене́з (от греч. а — отрицательная частица, био-… и … -генез), — процесс превращения неживой природы в живую. ... Согласно современным моделям, на Земле жизнь возникла около 4,1—3,8 млрд лет назад, притом что сама планета сформировалась примерно 4,5 миллиарда лет назад.
Объяснение:
1. В Африці Савана займає близько 40% площі материка. Іноді її називають саванновим рідколіссям, це безкраї, покриті травою простору, на яких поодинокі дерева або невеликі їх групи стоять на відстані десятків, а то і сотень метрів один від одного. ще Савана Африки вражає кількістю і різноманітністю тварин, в Африці є травоїдні, також є і хижаки, а їх різноманітність дуже велике. у Південній Америці в савані немає такої величезної кількості травоїдних тварин, як в африканськоі савані, дерев в південноамериканських саванах практично немає
2. Климат кампосов, как называют в Бразилии эти места, в своем ритме отчасти похож на климат степей. Часть года стоит засушливая погода, когда выпадает очень мало дождей, с мая по август здесь выпадает в месяц всего по мм осадков. Для этого же времени характерны более низкие температуры. Травянистая растительность тогда замирает, большинство злаков желтеет, и кампос по внешнему виду напоминает наши степи, какими они бывают в конце лета и начале осени.
У Льяносе існують сезони дощів і посушливі періоди. Сезон дощів починається в липні і закінчується в листопаді. В цей час льяноси, що знаходяться в низинах, знаходяться під водою. Лише тільки дороги облаштовані людьми, які виступають над водною гладдю, дозволяють пересуватися в цій частині Венесуели. Коли ж приходить посуха, все стає інакше. Льяноси перетворюються на жовте поле. Висохлі трави, дерева, потріскана від нестачі води земля – це схоже на мертві простори. Лише там, де все ще є вода, біля річок і озер, залишається життя.
3. Гідрологічний режим водойми обумовлений особливостями його харчування. Притоки, що несуть води в Амазонку з південної півкулі, забезпечують повінь з жовтня по березень, а притоки Північного – з квітня по жовтень.