ответ:Лісостепова зона
Лісостепова зона ться на схід від широколистянолісової зони до західних відрогів Середньоруської височини. Її північна мережа звивиста, але добре ться за суцільним поширенням північнолісостепових ландшафтів, індикаторами яких служать сірі лісові ґрунти, чорноземи опідзолені, сформовані на лесових породах. У північну частину лісостепу по долинах річок, давніх улоговинах стоку проникають мішанолісові ландшафти.
Південна межа лісостепу проходить по лінії таких населених пунктів: на північ від Великої Михайлівки, Ширяєвого, через Першотравневе, на північ від Новоукраїнки, Кіровограда, через Знам'янку, Онуфрієвку, вздовж р. Ворскла на Кобеляки, Нові Санжари, на північ від Краснограда, через Балаклію, вздовж р. Оскіл до території Росії. Вона ться по лінії суцільного поширення чорноземів глибоких середньогумусних, характерних для південнолісостепових ландшафтів. У цих межах знаходяться Вінницька, Черкаська, Полтавська і Харківська області, південна частина Львівської, Волинської. Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської, більша частина Сумської, північ Одеської і Кіровоградської областей.
Це зона інтенсивного сільськогосподарського виробництва, урбанізації на базі промисловості, великих територіально-виробничих комплексів, переважного розвитку літніх видів оздоровчого і пізнавального відпочинку.
Формування і розвиток лісостепових ландшафтів зумовлені оптимальним балансом тепла і вологи, виявляються в тому, що випаровування вологи за вегетаційний період рослин майже дорівнює кількості атмосферних опадів, що випали, практично повсюдно поширені лесові відклади.
Своєрідність природи лісостепової зони — у поєднанні в її межах різних типів ландшафтів, розвинутих в однакових кліматичних умовах: 1) широколистянолісових із сірими і темно-сірими лісовими ґрунтами, що утворилися на її підвищеннях, високих схилах лівих приток Дніпра; 2) власне лісостепових з чорноземами опідзоленими і реградованими, які представлені фрагментарне збереженими широколистяними лісами, що виділяються на тлі сільськогосподарських угідь; 3) лучно-степових з чорноземами типовими (глибокими, лучно-чорноземними ґрунтами, цілком перетвореними в орні угіддя). У річкових долинах поширені лучні й болотні ландшафти, які займають порівняно з попередніми меншу площу.
Лісостеповий тип ландшафту почав формуватися вже в неогені. Це було пов'язано перш за все з посиленням континентальності клімату, що зумовило зміну колишніх тропічних і субтропічних лісів саванами. Пізніше, у зв'язку з похолоданням клімату, савани (тропічний лісостеп) еволюціонували і перетворились у лісостепові ландшафти помірних широт. Сучасна їх структура визначилась в основному історією розвитку території в антропогені. Лісостепові ландшафти значно змінили свій вигляд за історичний час у процесі їх господарського використання.
Первинні ліси і лучні степи збереглися мало. Залісеність зони становить у середньому 12,5 %. Орні землі займають близько 70-80 % площі сільськогосподарських угідь, де переважають посіви озимої пшениці й цукрового буряку. Лісостепові ландшафти сформувались на повсюдно поширених лесових породах, що легко піддаються розмиву дощовими і талими водами. Тому характерною рисою лісових ландшафтів є широкий розвиток балок і ярів, особливо на підвищеннях і крутих берегах
Объяснение:так
Это населённый пункт, пользовавшийся правами города. Города указаны ниже.
Объяснение:
Это населённый пункт, пользовавшийся правами города. Его также называют заштатный город.
Полный список:
Центральный:
Владимирская область:
Карабаново (Александровский район)
Костерёво (Петушинский район)
Курлово (Гусь-Хрустальный район)
Лакинск (Собинский район)
Покров (Петушинский район)
Струнино (Александровский район)
Ивановская область:
Наволоки (Кинешемский район)
Плёс (Приволжский район)
Калужская область:
Балабаново (Боровский район)
Белоусово (Жуковский район)
Ермолино (Боровский район)
Кремёнки (Жуковский район)
Сосенский (Козельский район)
Московская область:
Апрелевка (Наро-Фоминский район)
Верея (Наро-Фоминский район)
Высоковск (Клинский район)
Голицыно (Одинцовский район)
Дедовск (Истринский район)
Дрезна (Орехово-Зуевский район)
Краснозаводск (Сергиево-Посадский район)
Кубинка (Одинцовский район)
Куровское (Орехово-Зуевский район)
Ликино-Дулёво (Орехово-Зуевский район)
Пересвет (Сергиево-Посадский район)
Старая Купавна (Ногинский район)
Хотьково (Сергиево-Посадский район)
Электроугли (Ногинский район)
Яхрома (Дмитровский район)
Москва:
Щербинка (Новомосковский административный округ)
Рязанская область:
Новомичуринск (Пронский район, его центр — ПГТ Пронск, не является городом)
Тульская область:
Болохово (Киреевский район)
Липки (Киреевский район)
Советск (Щёкинский район)
Чекалин (Суворовский район). Самый маленький город России
Северо-Западный:
Архангельская область:
Сольвычегодск (Котласский район)
Вологодская область:
Кадников (Сокольский район)
Красавино (Великоустюгский район)
Калининградская область:
Приморск (Балтийский район)
Республика Коми:
Микунь (Усть-Вымский район, центром которого является село Айкино)
Ленинградская область:
Высоцк (Выборгский район)
Ивангород (Кингисеппский район)
Каменногорск (Выборгский район)
Коммунар (Гатчинский район)
Любань (Тосненский район)
Никольское (Тосненский район)
Новая Ладога (Волховский район)
Отрадное (Кировский район)
Пикалёво (Бокситогорский район)
Приморск (Выборгский район)
Светогорск (Выборгский район)
Сертолово (Всеволожский район)
Сясьстрой (Волховский район)
Шлиссельбург (Кировский район)
Санкт-Петербург:
Зеленогорск (Курортный район, администрация которого расположена в городе Сестрорецке)
Красное Село (Красносельский район, администрация которого, несмотря на название, расположена в черте Санкт-Петербурга)
Павловск (Пушкинский район, администрация которого расположена в городе Пушкине)
Мурманская область:
Заполярный (Печенгский район, центром которого является ПГТ Никель)
Южный:
Волгоградская область:
Краснослободск (Среднеахтубинский район)
Петров Вал (Камышинский район)
Краснодарский край:
Хадыженск (Апшеронский район)
Республика Крым:
Алупка (городской округ Ялта)
Старый Крым (Кировский район, центр которого — ПГТ Кировское)
Щёлкино (Ленинский район, центр которого — ПГТ Ленино)
Севастополь:
Инкерман (Балаклавский район)
Северо-Кавказский:
Карачаево-Черкесия:
Теберда (Карачаевский городской округ)
Приволжский:
Кировская область:
Сосновка (Вятскополянский район)
Нижегородская область:
Ворсма (Павловский район)
Горбатов (Павловский район)
Заволжье (Городецкий район)
Пензенская область:
Сурск (Городищенский район)
Пермский край:
Чёрмоз (Ильинский район, центром которого является посёлок Ильинский)
Татарстан:
Иннополис (Верхнеуслонский район, центром которого является село Верхний Услон)
Уральский:
Свердловская область:
Михайловск (Нижнесергинский район)
Ханты-Мансийский АО:
Лянтор (Сургутский район)
Челябинская область:
Бакал (Саткинский район)
Миньяр (Ашинский район)
Сим (Ашинский район)
Юрюзань (Катав-Ивановский район)
Сибирский:
Бурятия:
Бабушкин (Кабанский район, центр которого — село Кабанск)
Иркутская область:
Алзамай (Нижнеудинский район)
Байкальск (Слюдянский район)
Бирюсинск (Тайшетский район)
Вихоревка (Братский район)
Кемеровская область:
Салаир (Гурьевский район)
Красноярский край:
Артёмовск (Курагинский район, центр которого — ПГТ Курагино)
Игарка (Туруханский район, центр которого — село Туруханск)
Дальневосточный:
Якутия:
Верхоянск (Верхоянский район, центр которого, несмотря на название, — ПГТ Батагай)
Томмот (Алданский район)
Удачный (Мирнинский район)