Вода - один з найсильніших розчинників. Вона здатна розчинити і зруйнувати будь-яку гірську породу на поверхні землі. Потоки води, струмочки і краплі поступово руйнують граніт і каміння, при цьому відбувається вилуговування з них легкорозчинних складових частин.
Жодна міцна порода не зможе протистояти руйнівному впливу води. Це процес довгий, але невідворотний. Солі, які вимиваються з гірських порід, надають морській воді гірко-солоний смак.
Але чому ж вода в морі солона, а в річках - прісна? На цей рахунок є дві гіпотези.
гіпотеза перша
Всі домішки, розчинені водою, зносяться струмками і річками в моря і океани. Річкова вода теж солона, тільки солей в ній в 70 разів менше, ніж у морській воді. Вода з океанів випаровується і знову повертається на землю у вигляді опадів, а розчинені солі залишаються в морях і океанах. Процес "поставки" солей в моря річками триває вже понад 2 млрд. Років - час, достатній, щоб "засолити" весь Світовий океан.
Морська вода містить в собі майже всі елементи, що існують в природі. У ній є магній, кальцій, сірка, бром, йод, фтор, в невеликій кількості містяться мідь, нікель, олово, уран, кобальт, срібло і золото. Хіміки знайшли в морській воді близько 60 елементів. Але найбільше в морській воді міститься хлориду натрію, або кухонної солі, ось тому вона і солона.
На користь цієї гіпотези говорить той факт, що озера, які не мають стоку, - теж солоні. Таким чином, виходить, що спочатку вода в океанах була менш солона, ніж зараз. Але ця гіпотеза не пояснює відмінності в хімічному складі морської і річкової води: в море переважають хлориди (солі соляної кислоти), а в річках - карбонати (солі вугільної кислоти).
гіпотеза друга
Відповідно до цієї гіпотези, вода в океані була солоною спочатку, і виною тому зовсім не річки, а вулкани. Прихильники другої гіпотези вважають, що в період утворення земної кори, коли була дуже висока вулканічна активність, вулканічні гази, що містять пари хлору, брому та фтору, лилися кислотними дощами. Таким чином, перші моря на Землі були ... кислими. Вступаючи в хімічну реакцію з твердими породами (базальтом, гранітом), кисла вода океанів витягувала з гірських порід лужні елементи - магній, калій, кальцій, натрій. Утворилися солі, які нейтралізували морську воду - вона стала менш кислим.
У міру зниження вулканічної активності атмосфера очищалася від вулканічних газів. Склад океанської води стабілізувався приблизно 500 млн. Років тому - вона стала солоною.
Але куди ж пропадають карбонати з річкової води, потрапляючи в Світовий океан? Їх використовують живі організми - для побудови раковин, скелетів і т. Д. А ось хлоридів, які переважають в морській воді, вони уникають.
В даний час вчені зійшлися на тому, що обидві ці гіпотези мають право на існування і не с а взаємно доповнюють один одного.
Польша
Страна, которая всегда пленила своей богатой историей, памятниками старины, культурными достижениями, живописными ландшафтами, и прежде всего гостеприимством и дружелюбием жителей.Это крупнейшая страна в Восточной Европе, занимающая по размерам своей территории 9-е место в Европе. Польша это сокровищница памятников культуры. Здесь проживают гостеприимные люди, строящие современную экономику и заботящиеся о своем наследии. Польшу посещает ежегодно больше десятка миллионов туристов. Каждый турист найдет в Польше что-то интересное для себя. Обилие памятников архитектуры и искусства, музеи, выставки и галереи, театры и концертные залы, международные фестивали музыки, песни, кинофильмов, культура региональных изделий народных промыслов несомненно удовлетворят самых требовательных гостей.
Польша расположена в центральной части европейского континента. На западе Польша граничит с Германией (протяженность границы 467 км), на юге с Чехией (790 км),на востоке с Украиной (529 км), Беларусью (416 км), Литвой (103 км) и Россией (210 км). Общая протяженность сухопутных и водных границ Польши составляет 3496 км. Территория Польши находится на стыке трех крупных тектонических единиц: докембрийской Восточно-Европейской платформы, палеозойской платформы центральной и западной Европы и Альпийской складчатой области. Столица Варашава.
Польша находится в поясе умеренного климата, переходного от морского климата к континентальному. Имеют место большая переменчивость погоды и значительные колебания хода времен года в отдельные годы. В Польше иногда бывают необычные осадки: над ее территорией проходили тучи с Сахары, выпал дождь черно-коричневого цвета, а через 71 год по тем же причинам Закопане покрылось оранжевым снегом. Самый холодный месяц в Польше - январь. Польша отличается наличием шести времен года, в этом смысле она "богаче" других европейских стран. Канун весны и канун зимы в Польше представляют собой отдельные времена года, а фактические сезоны имеет мало общего с календарем. Весна в Польшу приходит с запада и длится в среднем примерно 60 дней. Именно в это время в Польше начинается вегетационный период.
Лето, приносящее температуру выше 30С, начинается в Польше в мае. Но через четыре месяца в свои права вступает осень, происходит снижение температуры.Не каждый год, в Польшу приходит прекрасное, ласковое "бабье лето". В эти дни возвращается тепло, ярко светит солнце, и хотя с деревьев уже начинают опадать листья, в воздухе еще чувствуется запах уходящего лета. Само понятие "бабье лето" в Польше вплотную ассоциируется с летающей паутиной. Эти тонкие белые нити пауки плетут для своих путешествий, которые они совершают во время воспетой поэтами "золотой польской осени". Когда деревья скинут свой убор, а дни станут заметно короче, наступает канун зимы. Температура падает ниже 10С. Продолжительность этого типично польского времени года - около 6 недель, а затем наступает зима, и впереди морозы, конец которым приходит не скоро.
Население Польши по оценке 1997 составляло 38,64 млн. человек и по прогнозам к 2010 достигнет 39,39 млн. человек. Поляки - 97,6%, украинцы - 0,6%, немцы - 1,3%, белорусы - 0,5%. В 2001 г. женщины составляли 51,4% общей численности польского населения, а мужчины - 48,6%. Эти показатели означают, что на сотню мужчин приходилось 106 женщин. В городах проживает 61,8% граждан, а в сельской местности 38,2%. Соотношение городского и сельского населения выглядит таким образом: на сотню сельских жителей - 162 горожанина.
..........................