нерівномірність економічного розвитку країн світу як проблема сучасності
характерною особливістю світової економічної системи ххі ст. є стрімкий розвиток інтеграційних процесів між країнами, уніфікація економічних стандартів та створення нових ринків, що приводить в епоху економічної ізації, яка поєднує в собі різні мотиви. на жаль, формування попиту, пропозиції, ціни й конкуренції позитивно, але неоднозначно впливають на світові ринки, оскільки, явну вигоду отримують країни – лідери. тому важливо детермінувати чи дійсно процес ізації впливає діаметрально протилежно на розвинені країни світу та на країни, що розвиваються?
незважаючи на переконливі твердження прихильників ізації, які впродовж 1980-1990-х рр. запевняли, що відкриття національних ринків до зменшення прірви між багатим та бідним населенням, реально цей феномен мав позитивний вплив лише в кількох країнах.
за даними population reference bureau, яке провело моніторинг різноманітних статистичних даних, у 2011 році 48% населення землі живе менш ніж на 2 долари сша в день. факт асиметрії економічного розвитку є очевидним.
найгостріше негативні наслідки даного явища відчувають країни, що розвиваються, оскільки перспектива досягнути високого соціального благополуччя рівня заходу зменшується, незважаючи на те, що концентрація сировинно-ресурсного потенціалу в країнах, що розвиваються є доволі високою для стрімкого економічного розвитку. все ж, дохід від даних запасів, як правило, акумульовано в руках тнк. відповідно, робоча сила країн, що розвиваються залишається низькооплачуваною та некваліфікованою. збереження та інвестиції в цих країнах знаходяться на низькому рівні, наслідком чого є нерівномірне зростання доходів населення, що веде до нерівномірного економічного розвитку.
отже, економіка оперує різноманітними парадигмами росту та добробуту, які зазвичай у загальному аспекті з точки зору держави як цілісної одиниці, але структурні зміни в системі світового господарства та інтегрованість національних економік спонукають науковців розглядати проблеми нерівномірності економічного розвитку в міжнародному масштабі у зв’язку з стрімким поглибленням процесу ізації.
В перспективе мировая электроэнергетика будет направлена на альтернативные источники энергии (энергия ветра, приливов и отливов, солнечная энергия, геотермальная энергия). Многие страны уже вовсю используют эти источники энергии. Так, например, в Исландии используется геотермальная энергия.
Ветровые установки используются в тех регионах, где дуют с постоянной силой ветра -например, в Джунгарских воротах на границе между Китаем и Казахстаном (правда, эти установки очень дорогие и отчего-то ветер оказывается сильнее установки - эта информация от моего учителя по географии Вологина Н.В.
Причины перехода в перспективе на альтернативные источники энергии очень и понятны: традиционные уже "не справляются". ТЭС - проблема в том, что запасы горючих полезных ископаемых на Земле исчерпаемы и когда-нибудь закончатся. ГЭС - не везде есть горные сильные и быстрые реки, да и дорогое это удовольствие - строительство ГЭС (металла много). АЭС - удобны, но дорогие, доступны лишь высокоразвитым странам.
Но самое главное - экологические проблемы. ТЭС - загрязнение воздуха, да и исчерпаемость топлива. ГЭС - при строительстве плотин нарушается режим рек, затопляются большие территории. АЭС - вообще опасны при возможных авариях!
Объяснение:
Воть
ответ:в
Объяснение:
])