Австралия: природные зоны Исключительное своеобразие и древность растительного и животного мира Австралии объясняется ее длительной изоляцией. Большинство видов растений (75 %) и животных (90 %) Австралии являются эндемиками, т. е. не встречаются больше нигде в мире. Среди животных мало млекопитающих, однако сохранились вымершие на других континентах виды, в том числе сумчатые (около 160 видов). Характерными представителями австралийской флоры являются эвкалипты (600 видов), акации (490 видов) и казуарины. Материк не дал миру ценных культурных растений. Австралия располагается в четырех географических поясах — от субэкваториального до умеренного. Смена природных зон обусловлена изменением температур и режима осадков. Равнинный характер рельефа хорошо выраженной широтной зональности, нарушаемой лишь на востоке. Основная часть континента лежит в тропических широтах, поэтому наибольшее развитие получили тропические пустыни и полупустыни, занимающие половину площади материка. Природные зоны Австралии В субэкваториальном и тропическом географических поясах значительные территории занимают саванны и редколесья. Зона дугой охватывает равнину Карпентария и Центральную низменность. Различают влажные, типичные и опустыненные саванны, развивающиеся соответственно на красных, красно-коричневых и красно-бурых почвах. В субэкваториальных широтах они сменяют друг друга с севера на юг, а в тропических — с востока на запад по мере уменьшения увлажнения. Австралийская саванна представляет собой открытые с травянистым покровом из бородача, аланг-аланга, с отдельными деревьями или рощами эвкалиптов, акаций, казуарин и запасающего влагу баобаба Грегори («бутылочного дерева»). Во внутренних районах появляются заросли низкорослых колючих кустарников с мелкой кожистой листвой — скрэбов, состоящих из засухоустойчивых видов акаций, эвкалиптов и казуарин. Неотъемлемой частью австралийских саванн являются сумчатые — кенгуру (рыжий, серый, заячий, валлаби), вомбаты. Типичны крупные нелетающие птицы — страус эму, казуар, австралийская дрофа. В эвкалиптовых редколесьях выводят птенцов волнистые попугайчики. Повсеместны постройки термитов — термитники. Всего в Австралии насчитывается 60 видов кенгуру. В природе они «заменяют» отсутствующих травоядных копытных. Детеныши кенгуру рождаются крохотными и сразу перебираются в сумку матери — кожную складку на ее животе, где и проводят следующие 6—8 месяцев, питаясь молоком. Вес взрослого кенгуру может достигать 90 кг при росте до 1,6 м. Кенгуру — рекордсмены по прыжкам: длина прыжков достигает 10—12 м, при этом они могут развивать скорость до 50 км/ч. Кенгуру вместе со страусом эму в качестве национальных символов изображены на гербе Австралийского Союза. Центральные части материка в двух географических поясах (тропическом и субтропическом) занимают пустыни и полупустыни. Австралию справедливо называют континентом пустынь (Большая Песчаная пустыня, Большая пустыня Виктория, пустыня Гибсона и др.). На Западно-Австралийском плоскогорье в условиях тропического континентального климата господствуют тропические пустыни и полупустыни. В каменистых и песчаных полупустынях вдоль русел рек тянутся редколесья из казуарин. Во впадинах глинистых полупустынь встречаются заросли лебеды и солевыносливые виды акаций и эвкалиптов. Для пустынь характерны «подушки» кустистого злака спинифекс. Почвы полупустынь — сероземы, пустынь — примитивные каменистые, глинистые или песчаные. На юге материка в субтропиках пустыни и полупустыни занимают равнину Налларбор («бездревесная») и низменность Муррея-Дарлинга. Они формируются в условиях субтропического континентального климата на бурых полупустынных и серо-бурых почвах. На фоне сухих редких злаков встречается полынь и солянки, древесно-кустарниковая растительность отсутствует. Животные пустынь и полупустынь при к жизни в условиях высоких температур и малого количества влаги. Одни зарываются под землю, как сумчатый крот, сумчатый тушканчик, кенгуровая крыса.
Объясненые:
сделай лучшим
Арабы издавна жили на Аравийском полуострове, который омывался Красным и Аравийским морями, а также водами Персидского залива. Климат в Аравии сухой и жаркий. На больше территории полуострова существуют степи и пустыни, земли, пригодной для земледелия, существует немного. Поэтому заниматься выращиванием фруктовых садов и финиковых пальм, виноградников, хлопчатника, сахарного тростника можно было только в оазисах. Кочевые арабы занимались разведением верблюдов, овец, лошадей. Особую роль в их жизни играл верблюд. Он давал бедуинам мясо, молоко, шерсть, кожу из которой делали обунь. Важное значение для арабов имел город Мекка, т. к. здесь проходили ярмарки, где шла бурная торговля. В центре города находился священный храм Кааба. Таким вот образом природа Аравии определила занятия ее жителей.
Зона мішаних лісів України
Зона мішаних лісів в Україні репрезентована Українським Поліссям. Південна межа Полісся проходить поблизу Львова, Шепетівки, Житомира, Києва, Ніжина, Глухова.
Поверхня Полісся - хвилясто-горбиста рівнина, складена переважно піщаними і супіщаними льодовиковими відкладами.
Клімат помірно континентальний, літо тепле, вологе, у липні від ч+17 (на заході) до +19°С (на сході). Зима м'яка, із частими відлигами, особливо на заході. Температури січня з заходу на схід змінюються від - -4,5 до -8°С. У середньому за рік в Українському Поліссі випадає 600-680 мм опадів. Кліматичні умови і рельєф обумовлюють велику густоту річкової сітки, утворення боліт.
Ґрунти зони дерново-підзолисті і болотні. Природну рослинність складають лісові, лучні і болотні види.
З лісів переважають соснові (бори), дубово-соснові (субори) і дубово-грабові. У ХУІ - ХУІІ ст. вся територія Полісся на захід від Дніпра була покрита лісами. Нині лісистість складає ляше 30%.
Середня розораність Полісся - понад 30%, а ділянки середньо-підзолистих (досить родючих) ґрунтів розорані на 80%. Луки займають 10% території. Багато боліт осушено і перетворено на сільгоспугіддя.
Для Полісся характерні типово лісові тварини: козуля, лось, дикий кабан, вовк, лисиця, рись, куниця, заєць, білка, борсук, із птахів - тетерев, глухар, рябчик. Водяться бобер, видра.
Українське Полісся поділяється на 5 фізико-географічних областей: Волинське, Житомирське, Київське, Чернігівське і Новгород-Сіверське Полісся.
Лісостепова зона України
Лісостепова зона простяглася від Прикарпаття до Середньоросійської височини. Північна межа (із Поліссям) проходить поблизу Львова, Шепетівки, Житомира, Києва, Ніжина, Глухова, а південна - по лінії Ананьїв - Знам'янка - Олександрія - Красноград - Балаклія - Куп'янськ.
Рельєф Лісостепу різноманітний. На Правобережжі зона займає Волино-Подільську і Придніпровську височини, на Лівобережжі - частину Придніпровської низовини і відроги Середньоросійської височини.
Зональними типами ґрунтів є сірі лісові ґрунти (під лісовими масивами), а також типові чорноземи (під лучним різно-травним степом). У заплавах річок поширені лучно-чорноземні ґрунти, Клімат Лісостепу помірно континентальний. Із заходу на схід січневі температури змінюються від -5 до -8°С, липневі - від +18 до +22°С. На заході випадає 550-750 мм, на сході - 450 мм опадів на рік. Густота річкової сітки зменшується із заходу на схід.
У Лісостепу переважають широколистяні ліси, головним чином діброви. Бук утворює великі масиви на крайньому заході. Граб характерний для лісів Придніпровської височини. На Лівобережжі домінує дуб із домішкою клена, липи, ясена. Соснові і сосново-дубові ліси займають піщані тераси річок.
Ландшафти Лісостепу сильно змінені людиною. За останні сторіччя лісистість зменшилася від 40-50 до 5-10%. Середня розораність Лісостепу складає 75%, а на Лівобережжі - навіть 90%. Природні умови сприятливі для вирощування пшениці, кукурудзи, гречки, цукрового буряка і багатьох інших культур.
Для Лісостепу є характерним поєднання тваринного світу Полісся і Степу. У лісах водяться лось, дикий кабан, козуля, вовк, борсук, куниця, білка. На степових ділянках типові тварини - заєць-русак, лисиця, гризуни (ховрашки, хом'яки, миші); із птахів - сіра куріпка, перепел.
Лісостеп України поділяється на чотири фізико-географічні провінції: Західне-Українську, Дністровсько-Дніпровську, Лівобережне-Дніпровську, Середньоросійську.