Пусты́ня — природная зона, характеризующаяся преимущественно или полностью равнинной поверхностью, разреженностью или отсутствием флоры и специфической фауной.
Различают песчаные, каменистые, глинистые, солончаковые пустыни. Отдельно выделяют арктические пустыни (англ. Polar desert) в Антарктиде и Арктике. Они могут быть снежными и бесснежными (сухими). Площадь снежных пустынь составляет более 99 % от всей площади арктических пустынь. Бесснежной (сухой) пустыней являются Сухие долины Мак-Мердо (англ. McMurdo Dry Valleys). Площадь этих долин составляет 8 тыс. км² (менее 0,06 % из 14,1 млн км² из всей общей площади Антарктиды). Катабатические ветра (холодные воздушные потоки, направленные вниз по склонам возвышенностей, возникающие из-за охлаждения воздуха на ледниках и увлекаемые силой тяжести вниз) уносят испаряющуюся влагу, поэтому долины практически свободны ото льда и снега на протяжении около 8 млн лет.
Самая известная песчаная пустыня — Сахара (самая большая песчаная пустыня по площади), занимающая всю северную часть африканского континента. Близки к пустыням полупустыни (опустыненные степи), также относящиеся к экстремальным ландшафтам.
Пустыни - это крупнейший сухопутный биом на планете Земля.
Всего пустыни занимают в мире 21,0 млн км² (без учёта полярных пустынь Антарктиды и Арктики), или около 14 % на поверхности суши. С полярными пустынями более 20 %.
Вони визначаються межами життя, які можна визначити точками перетворення води в пару і згортання білків.
Нижня межа біосферилежить в середньому на глибині 3- 4 км. від поверхні суші і на 0,5 км. нижче дна океану.
У літосфері життя протікає в основному в ґрунтовому шарі, по тріщинах і печерах вона поширюється від сотень метрів до 3-4 км від поверхні суші.
Гідросфера, у тому числі і найглибша западина (Маріанська глибиною 11022 метри), включаючи донні відкладення, зайнята життям.
Верхня межа біосферитягнеться до озонового шару (екрану) від 8-10 км. у полюсів до 20-25 км. під іншою поверхнею землі, тобто біосфера, охоплює усю тропосферу і нижню частину стратосфери. За межами озонового шару життя неможливе унаслідок наявності згубного ультрафіолетового випромінювання Сонця.
До біосфери відносяться і осадові породи під водами і літосферою, які практично усі зазнали переробку живими організмами (поклади вугілля, нафти і інших органічних речовин, а також запаси різних сполук у вигляді крейди, рудних утворень і що інших, що утворилися за участю живих організмів.).
ВИСНОВОК:
Межі біосфери визначаються:
або наявністю живих організмів;
або «слідами» їх життєдіяльності.
Основна маса живих організмів зосереджена у биогеносфере, що називається також «плівкою життя».
Вертикальна межа біогеосфери приблизно складає:
-у атмосфері 100 метрів;
-у літосфері 10 метрів;
-у гідросфері 100 метрів.
В.І.Вернадський визначив біосферу як термодинамічну оболонку з температурою від +50 З до - 50 З і тиском близько 1 атм.
Які ж речовини складають біосферу?
1. Живі організми.
2. Органічні і неорганічні речовини.
1. Живі організми.У біосфері представлені більше 2 мільйонів живих організмів, кожен з яких, включає мільйони і мільярди особин.
Живі організми утворюють біомасу (сукупність видів рослин - більше 350 тисяч, тварин і мікроорганізмів - 75 тисяч) Планети, яка складає близько 0,01% маси Земної кори - 2,43x1012 тонни.
Біомаса організмів що мешкають на .
Життя зосереджене головним чином на суші. Сумарна біомаса океану складає всього 0,03x1012 тонни або 0,13% біомаси усіх істот що мешкають на Землі.
Маса живої речовини континентів в 800 разів перевищує масу Світового океану.
Із загального числа видів тільки 21% доводиться на рослини (350 тисяч), але їх вклад взагальну біологічну масу складає 99%
Серед тваринних складових видів :
безхребетні складають 96% видів;
хребетні тільки 4%, з яких 0,1% (десята частина) ссавці.
Обмежена кількість живої матерії відновлюється, перетвориться і розкладається.
Щорічно завдяки життєдіяльності рослин, тварин і мікроорганізмів відновлюється близько 10% біомас
Раціональне природокористування — використання природних ресурсів в обсягах та які забезпечують сталий економічний розвиток, гармонізацію взаємодії суспільства і природного середовища, раціоналізацію використання природно-ресурсного потенціалу, економічні механізми екологобезпечного природокористування .
Объяснение:
И не благодари))