Сільське господарство США є багатогалузевим. Важливу роль відіграють і землеробство, і тваринництво. Орні землі становлять 180 млн гектарів (це більше, ніж в усій Латинській Америці), природних пасовищ - майже 220 млн гектарів. Понад 18 млн гектарів земель у посушливій західній частині країни штучно зрошується.
У землеробстві головними є кормові культури: кукурудза, сорго, ячмінь, сіянії трави. Так званий кукурудзяний пояс знаходиться на Центральних рівнинах. Тут щороку вирощують 200-230 млн тонн кукурудзи, або 2/5 її світового збору. Пшениці як продовольчого зерна одержують 60-80 млн тонн, її посіви зосереджені в преріях, у так званому пшеничному поясі, який простягнувся від Канади до Техасу.: «кукурудзяний", і «пшеничний» пояси належать до найбільш відомих зернових районів світу, їх освоєння є легендарною сторінкою американської історії. Природні] умови мало впливають на валові збори зерна і посівні площі. Проте розміри їх коливаються з року в рік у зв'язку з кон'юнктурою на внутрішньому і особливо світовому ринках. З олійних культур поширені соя, арахіс і, останнім часом, соняшник. До Другої світової війни США були головним імпортером олії, тепер завдяки сої вени стали її головним експортером. У північних штатах вирощують цукрові буряки,, в дельті Міссісіпі, у Флориді та Гаванських островах - цукрову тростину. Збір картоплі порівняно незначний, оскільки, як і хліба, її споживають у країні мало. Збір та різноманіття овочів і фруктів у країні чи не найбільші у світі, їх споживають багато, протягом усього року у свіжому вигляді. Значна їх частина іде на переробку особливо на виготовлення соків. Колись овочі й фрукти вирощували на кожній фермі, тепер тільки в спеціалізованих районах. Це узбережжя Великих озер, Приатлантична низовина, Флорида та Каліфорнія. Овочі й фрукти для власного споживання, як і інші продовольчі товари, фермери купують у магазинах.
Факторы и развитие почвенного покрова, тесно связано с конкретным сочетанием природных факторов почвообразования и влиянием хозяйственной деятельности человека.В.В. Докучаев выделял пять факторов почвообразования: материнская (почвообразующая) порода; климат; растения; животные организмы; рельеф и время. В настоящее время они пополнились еще двумя: водами (почвенными и грунтовыми) и хозяйственной деятельностью человека.Почвообразующие породы (или материнские) – это горные породы, из которых почвы формируются. Почвообразующая порода является материальной основой почвы и передает ей свой механический, минералогический и химический состав, а также физические, химические и физико-химические свойства, которые в дальнейшем постепенно изменяются в различной степени под воздействием почвообразовательного процесса придавая определённую специфику каждому виду почв.Почвообразующие породы различаются по происхождению, составу, строению и свойствам. Они делятся на магматические, метаморфические и осадочные горных пород.
Сільське господарство США є багатогалузевим. Важливу роль відіграють і землеробство, і тваринництво. Орні землі становлять 180 млн гектарів (це більше, ніж в усій Латинській Америці), природних пасовищ - майже 220 млн гектарів. Понад 18 млн гектарів земель у посушливій західній частині країни штучно зрошується.
У землеробстві головними є кормові культури: кукурудза, сорго, ячмінь, сіянії трави. Так званий кукурудзяний пояс знаходиться на Центральних рівнинах. Тут щороку вирощують 200-230 млн тонн кукурудзи, або 2/5 її світового збору. Пшениці як продовольчого зерна одержують 60-80 млн тонн, її посіви зосереджені в преріях, у так званому пшеничному поясі, який простягнувся від Канади до Техасу.: «кукурудзяний", і «пшеничний» пояси належать до найбільш відомих зернових районів світу, їх освоєння є легендарною сторінкою американської історії. Природні] умови мало впливають на валові збори зерна і посівні площі. Проте розміри їх коливаються з року в рік у зв'язку з кон'юнктурою на внутрішньому і особливо світовому ринках. З олійних культур поширені соя, арахіс і, останнім часом, соняшник. До Другої світової війни США були головним імпортером олії, тепер завдяки сої вени стали її головним експортером. У північних штатах вирощують цукрові буряки,, в дельті Міссісіпі, у Флориді та Гаванських островах - цукрову тростину. Збір картоплі порівняно незначний, оскільки, як і хліба, її споживають у країні мало. Збір та різноманіття овочів і фруктів у країні чи не найбільші у світі, їх споживають багато, протягом усього року у свіжому вигляді. Значна їх частина іде на переробку особливо на виготовлення соків. Колись овочі й фрукти вирощували на кожній фермі, тепер тільки в спеціалізованих районах. Це узбережжя Великих озер, Приатлантична низовина, Флорида та Каліфорнія. Овочі й фрукти для власного споживання, як і інші продовольчі товари, фермери купують у магазинах.