Київська обл. розміщена переважно на правобережжі середньої течії Дніпра. Територія її витягнута з півночі на південь.
Історично складені адміністративні межі Київської обл. не збігаються з межами природних районів. Вона розміщена на стику двох природних зон, різко відмінних у ландшафтному відношенні. У господарському освоєнні території області і територіальному поділі праці в її межах неабияку роль відіграли ландшафтні відміни Полісся і Лісостепу. Важливою обставиною є зручне транспортно – географічне розміщення.
2. Природні умови і ресурси
Територія області має своєрідну геологічну будову і складається з двох головних різнорідних і різновікових структурних елементів. Південно – Західна частина приурочена до Українського щита. Докембрійські кристалічні породи перекриті тут відносно малопотужним чохлом осадових порід, а в долинах річок виходять на денну поверхню. Північна і Північно – Східна частини області належать до Дніпровсько – Донецької западини, у межах якої кристалічний фундамент глибоко занурюється під осадові товщі порід палеозою, мезозою і кайнозою.
Поверхня докембрійського фундаменту у південній частині області нерівна. Денудаційні процеси в умовах тривалого континентального розвитку щита обумовили інтенсивне руйнування. Поверхня зденудованого фундаменту ускладнена поширеними тут ерозійними зниженнями, що чергуються з підвищеними ділянками тектонічного походження.
На північно – східному схилі Українського щита на глибинах понад 500 м нижче рівня Дніпра залягає товща різновікових порід осадового комплексу.
Клімат Київської області займає проміжне місце між кліматом західних і східних областей. Відсутність високих гірських піднять сприяє вільному переміщенню повітря різного походження, що обумовлює значну мінливість погодних процесів в окремі сезони.
Ядро урала как района образует мощный комплекс тяжелой индустрии, для которого характерны целостность и взаимодействие межотраслевых комплексов и локальных тпк. специализация и структура хозяйства в значительной мере определена сочетанием таких межотраслевых комплексов, как топливно-энергетический, металлургический, машиностроительный, , лесопромышленный, строительный и агропромышленный. в структуре промышленности района господствующее положение занимает металлургия. одна из характерных особенностей промышленности урала - высокий уровень концентрации производства. руководящую роль играют крупные и сверхкрупные предприятия-монополисты. среди них магнитогорский металлургический комбинат, уральский завод тяжелого машиностроения - "уралмаш" (екатеринбург), "уралвагонзавод" (нижний тагил), "уралэлектротяжмаш" (екатеринбург) и др. специфика урала состоит также в наличии мощного впк. важнейшие центры производства военной техники, вооружений и боеприпасов - пермь, екатеринбург, нижний тагил, челябинск, ижевск. на урале расположена половина бывших номерных городов, относящихся к "ядерному циклу": озерск (б. челябинск-65), снежинск (б. челябинск-70), новоуральск (б. екатеринбург-44), лесной (б. екатеринбург-45), трехгорный (б. златоуст-36). все эти города образуют закрытые административно-территориальные образования с особым статусом. топливно-энергетический комплекс не обеспечивает нужды района в топливе и электроэнергии.значительная часть потребляемого топлива поступает из западной сибири, а также стран ближнего зарубежья (казахстана). в соответствии с общей тенденцией в топливно-энергетическом сокращается доля нефтепродуктов (в качестве котельно-печного топлива) и увеличивается - природного газа и атомной энергетики. добыча угля в районе постепенно уменьшается из-за истощения запасов. в 1996 г. она составила всего 11,7 млн т. не увеличиваются добыча нефти и мощности по ее переработке. нефть добывают на месторождениях башкортостана и удмуртии, пермской и оренбургской областей, а ее переработка в башкортостане (уфа, салават), пермской области (пермь) и оренбургской области (орск). добыча и переработка природного газа оренбургского месторождения также ограничены объемами имеющихся запасов. поэтому весь прирост потребности в топливе покрывается его поступлению извне.
Влияние космоса на нашу с вами жизнь не всегда заметно, но в его наличии не нужно сомневаться: маленький шарик по имени Земля на бешеной скорости вращается вокруг огромной звезды, выделяющей колоссальные потоки ультрафиолетового излучения и заряженных частиц, называемых «солнечным ветром». Помимо Солнца на нашу жизнь влияют Луна и более мелкие космические объекты, такие как астероиды, метеориты и кометы. В чём же состоит это самое влияние космоса на земную жизнь? Давайте разберёмся.Солнечный свет содержит в своей основе опасное ультрафиолетовое излучение, от которого Земля защищена озоновым слоем — скоплением озона в верхних слоях атмосферы. Любая брешь в озоновом слое грозит живым организмам смертельными дозами ультрафиолета. Отсюда и забота современных экологов о сохранении озонового слоя.Магнитные бури, периодически происходящие на Земле, также оказывают большое, хотя и не всегда ощутимое, влияние на нашу жизнь. Солнечный ветер — опасный поток ионизированных частиц — вступая во взаимодействие с магнитным полем земли, приводит к его колебаниям, которые некоторые из нас ощущают в виде недомогания и слабости.Смена времён года, вызванная вращением Земли вокруг Солнца, до неузнаваемости изменяет нашу биосферу: животные впадают в спячку, деревья сбрасывают листву, люди кутаются в пальто и болеют — всё это происходит оттого, что наша планета наклонена к плоскости своей орбиты.Метеориты и астероиды разной величины периодически падают на Землю, вызывая настоящие катастрофы в биосфере.И наконец, самое печальное: жизнь на Земле обязана Солнцу своим существованием, поэтому когда наше Солнце начнет «стареть» и расширяться, жизнь на нашей планете станет невозможной. Остаётся тешить себя мыслью, что это произойдёт через много-много миллионов лет.Наша планета — часть огромной Солнечной системы, которая, в свою очередь, расположена на краю одной из многочисленных галактик. Поэтому космос влияет на нашу с вами жизнь ежесекундно, и в любой момент может послать нам какую-нибудь космическую катастрофу, которая скажет землянам «пожили и хватит».
Відповідь:
Київська обл. розміщена переважно на правобережжі середньої течії Дніпра. Територія її витягнута з півночі на південь.
Історично складені адміністративні межі Київської обл. не збігаються з межами природних районів. Вона розміщена на стику двох природних зон, різко відмінних у ландшафтному відношенні. У господарському освоєнні території області і територіальному поділі праці в її межах неабияку роль відіграли ландшафтні відміни Полісся і Лісостепу. Важливою обставиною є зручне транспортно – географічне розміщення.
2. Природні умови і ресурси
Територія області має своєрідну геологічну будову і складається з двох головних різнорідних і різновікових структурних елементів. Південно – Західна частина приурочена до Українського щита. Докембрійські кристалічні породи перекриті тут відносно малопотужним чохлом осадових порід, а в долинах річок виходять на денну поверхню. Північна і Північно – Східна частини області належать до Дніпровсько – Донецької западини, у межах якої кристалічний фундамент глибоко занурюється під осадові товщі порід палеозою, мезозою і кайнозою.
Поверхня докембрійського фундаменту у південній частині області нерівна. Денудаційні процеси в умовах тривалого континентального розвитку щита обумовили інтенсивне руйнування. Поверхня зденудованого фундаменту ускладнена поширеними тут ерозійними зниженнями, що чергуються з підвищеними ділянками тектонічного походження.
На північно – східному схилі Українського щита на глибинах понад 500 м нижче рівня Дніпра залягає товща різновікових порід осадового комплексу.
Клімат Київської області займає проміжне місце між кліматом західних і східних областей. Відсутність високих гірських піднять сприяє вільному переміщенню повітря різного походження, що обумовлює значну мінливість погодних процесів в окремі сезони.
Пояснення: