Світовим лідером наукового локомотиву є США, які витрачають по $1276 в перерахунку на одну людину. «Фабрика світу» – Китай – показує значно скромніші результати – усього $248. Але загалом, завдяки великій кількості населення в обох, виходить, що ці дві держави вкладають у науку стільки ж грошей, скільки 70 інших розвинутих країн та країн, що розвиваються.
США недалеко відійшли від Японії, кожен громадянин якої вкладає в науку по $1260, а також Люксембурга, в якому витрачають на учених по $1250 з кожного жителя. За ними йдуть Швеція ($1233) та Фінляндія ($1155).
Проте цифри в перерахунку на кожного громадянина мало про що кажуть – більш наочною буде загальна сума та частка від бюджету країни. Тут ситуація зовсім інша, хоча США знову будуть лідером із показником у 2,7%, що дорівнює $405 млрд. За ними йде Китай, який витрачає щороку по 2,08% ($338 млрд) свого ВВП на дослідження та експерименти. Уполовину менше грошей на учених є в Японії – там наука обходиться в $160 млрд, хоча це 3,67% від бюджету. Удвічі менше за японців на науку витрачаються німці з показником у $70 млрд або 2,3%. А ось Південна Корея витрачає на дослідження найбільше за всіх, якщо рахувати в частці від бюджету, – 4,36%. Проте в абсолютному виразі це близько $65 млрд.
Швеція та Фінляндія, які в перерахунку з кожного громадянина збирають на науку одні з найбільших сум у світі, у загальному рейтингу витрат опинилися далеко в його кінці. Хоча вони вкладають по 3,3% та 3,1% свого бюджету, на фоні лідерів виходять смішні суми – по $12 та $6 млрд відповідно. Росії, наприклад, із показником 1% від ВВП вдається витрачати на науку $33 млрд, або по $241 на кожного її громадянина.
1. Полярный день – период, когда Солнце в высоких широтах больше суток не опускается за горизонт.
Чем ближе от полярного круга к полюсу, тем длиннее полярный день. На полярных кругах солнце не заходит только в день солнцестояния.

На полярном круге Солнце не заходит только в день солнцестояния, на 68° с.ш. полярный день длится около 40 суток, а на Северном полюсе - 189 суток.
На широте г.Мурманска продолжительность полярного дня составляет 62 суток (с 22 мая по 22 июля)
Самый же долгий полярный день наблюдается на полюсах — более 6 месяцев. На Северном полюсе это примерно с 18 марта по 26 сентября, на Южном — с 21 сентября по 23 марта. Во время полярного дня на протяжении каждых суток Солнце не заходит за горизонт, а описывает круг вдоль линии горизонта.
Полярная ночь – период, когда Солнце в высоких широтах более суток не поднимается над горизонтом.

Фактически, полярная ночь всегда короче полярного дня из-за того, что Солнце, когда оно находится ненамного ниже горизонта, освещает атмосферу и полной темноты нет (сумерки). Прости,второе не знаю
Руины КарфагенаКарфаген расположен на африканском побережье Средиземного моря примерно в десяти километрах к востоку от современного городa Туниса на севере Туниса. Город находится на полуострове, граничащем с Тунисским заливом на востоке, лагуной Себхет Ариана на севере и Тунисским озером на юге.Руїни КарфагенаКарфаген розташований на африканському узбережжі Середземного моря приблизно за десять кілометрів на схід від сучасного міста Тунісу на півночі Тунісу. Місто знаходиться на півострові, що межує з Туніською затокою на сході, лагуною Себхет Аріана на півночі і Туніським озером на півдні.
Світовим лідером наукового локомотиву є США, які витрачають по $1276 в перерахунку на одну людину. «Фабрика світу» – Китай – показує значно скромніші результати – усього $248. Але загалом, завдяки великій кількості населення в обох, виходить, що ці дві держави вкладають у науку стільки ж грошей, скільки 70 інших розвинутих країн та країн, що розвиваються.
США недалеко відійшли від Японії, кожен громадянин якої вкладає в науку по $1260, а також Люксембурга, в якому витрачають на учених по $1250 з кожного жителя. За ними йдуть Швеція ($1233) та Фінляндія ($1155).
Проте цифри в перерахунку на кожного громадянина мало про що кажуть – більш наочною буде загальна сума та частка від бюджету країни. Тут ситуація зовсім інша, хоча США знову будуть лідером із показником у 2,7%, що дорівнює $405 млрд. За ними йде Китай, який витрачає щороку по 2,08% ($338 млрд) свого ВВП на дослідження та експерименти. Уполовину менше грошей на учених є в Японії – там наука обходиться в $160 млрд, хоча це 3,67% від бюджету. Удвічі менше за японців на науку витрачаються німці з показником у $70 млрд або 2,3%. А ось Південна Корея витрачає на дослідження найбільше за всіх, якщо рахувати в частці від бюджету, – 4,36%. Проте в абсолютному виразі це близько $65 млрд.
Швеція та Фінляндія, які в перерахунку з кожного громадянина збирають на науку одні з найбільших сум у світі, у загальному рейтингу витрат опинилися далеко в його кінці. Хоча вони вкладають по 3,3% та 3,1% свого бюджету, на фоні лідерів виходять смішні суми – по $12 та $6 млрд відповідно. Росії, наприклад, із показником 1% від ВВП вдається витрачати на науку $33 млрд, або по $241 на кожного її громадянина.