ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ РОДЮЧОСТІ ҐРУНТІВ ТА ЗДІЙСНЕННЯ ПРОТИЕРОЗІЙНИХ ЗАХОДІВ НА ЗЕМЛЯХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ОБЛАСТІ
Сучасне землеробство спрямоване на раціональне та екологічно безпечне використання землі, відтворення її родючості та захист від ерозії, створення оптимальних умов для формування великого і сталого урожаю сільськогосподарських культур. Підвищення родючості ґрунтів є необхідною умовою для запровадження передових агротехнологій та раціонального використання місцевих ґрунтово-кліматичних ресурсів, засобів інтенсифікації та системи сівозмін. Підвищення родючості можливе лише за комплексу заходів. Щоб підвищити родючість ґрунтів, необхідно відповідно до умов природно-економічних зон застосовувати найінтенсивніші системи землеробства, які складаються з таких основних напрямків:
— правильна організація території господарства та удосконалення структури земельних угідь;
— раціональна структура посівних площ;
— система правильних сівозмін;
— система обробітку ґрунту відповідно до ґрунтово-кліматичних умов і біологічних особливостей вирощуваних культур;
— сівба високоякісним сортовим насінням із застосуванням прогресивних в сівби, догляду за посівами, механізованого збирання врожаю;
Гранит и базальт имеют между собой немало общего, являясь породами вулканического происхождения. Гранит относится к интрузивным породам, а это означает, что на пути к поверхности, магма была захвачена в глубоких слоях земной коры, и, вероятно, ей потребовалось немало времени, чтобы остыть и кристаллизоваться в твердый камень. Долгое время кристаллизации позволяет минералам сформироваться и вырасти, и, в итоге, получается твердая горная порода с крупнозернистой структурой, в которой ясно различимы отдельные минеральные зерна. Базальт – представляет собой излившуюся горную породу. При извержении вулкана, раскаленная магма прорывается через земную кору и изливается на поверхность, образуя базальт. Вследствие того, что магма изливается на поверхность земли (и очень часто под водой) , ей не требуется много времени для охлаждения, и у минералов недостаточно шансов для формирования и роста. Поэтому, базальт в земной коре обычно представляет собой породу с очень мелкозернистой структурой, где практически невозможно увидеть зерна отдельных минералов без использования увеличительного прибора.
Соленость измеряется в промилле (сколько грамм соли на 1 кг воды) . Но вот у морей показатель солености весьма различный. Черное море — 17 промилле Средиземное — 39 Карское: . В желоба проникают более тёплые воды из Баренцева моря, поэтому на глубинах 150—200 метров в них обнаруживается слой с температурой воды до 2,5 °C и солёностью 35 промилле. Баренцево: Солёность поверхностного слоя воды в открытом море в течение года составляет на юго-западе 34,7—35,0‰, на востоке 33,0—34,0 ‰, на севере 32,0—33,0 ‰. В прибрежной полосе моря весной и летом солёность понижается до 30—32 ‰, к концу зимы возрастает до 34,0—34,5 ‰.
ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ РОДЮЧОСТІ ҐРУНТІВ ТА ЗДІЙСНЕННЯ ПРОТИЕРОЗІЙНИХ ЗАХОДІВ НА ЗЕМЛЯХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ОБЛАСТІ
Сучасне землеробство спрямоване на раціональне та екологічно безпечне використання землі, відтворення її родючості та захист від ерозії, створення оптимальних умов для формування великого і сталого урожаю сільськогосподарських культур. Підвищення родючості ґрунтів є необхідною умовою для запровадження передових агротехнологій та раціонального використання місцевих ґрунтово-кліматичних ресурсів, засобів інтенсифікації та системи сівозмін. Підвищення родючості можливе лише за комплексу заходів. Щоб підвищити родючість ґрунтів, необхідно відповідно до умов природно-економічних зон застосовувати найінтенсивніші системи землеробства, які складаються з таких основних напрямків:
— правильна організація території господарства та удосконалення структури земельних угідь;
— раціональна структура посівних площ;
— система правильних сівозмін;
— система обробітку ґрунту відповідно до ґрунтово-кліматичних умов і біологічних особливостей вирощуваних культур;
— сівба високоякісним сортовим насінням із застосуванням прогресивних в сівби, догляду за посівами, механізованого збирання врожаю;