ответ:
вот
объяснение:
основой ямало-ненецкого автономного округа является добыча нефти и газа.
основным добытчиком газа является оао «газпром» на долю которого приходится примерно 90 % всей добычи газа в округе. добычу нефти и газового конденсата ведут более 30 предприятий, основными нефтедобывающими предприятиями в округе являются дочерние предприятия оао «газпром нефть» (оао «газпромнефть-ноябрьскнефтегаз» и филиал «газпромнефть-муравленко» и оао «нк „роснефть“».
в 2009 году было добыто 431 945 млн м³ природного газа, 24 761 тыс. тонн нефти, 8824 тыс. тонн газового конденсата[30]. в 2011 году было добыто 35,9 млн т нефти. это 7,1 % от всей добытой в стране нефти[31].
средняя зарплата в янао в 2013 году составила 52 400 рублей.[32] в ямало-hенецком автономном округе по данным "риарейтинг" в 2017 году более 23% работающих имели заработную плату свыше 100 тысяч рублей в месяц. по этому показателю янао занимает первое место в рейтинге среди регионов страны. при этом доля работающих с заработной платой ниже 10 тысяч рублей составила 0,6% населения региона.[источник не указан 392 дня]
в постсоветский период янао занял первое место в россии по поголовью оленей: в 1990 году в округе было 496 тыс. оленей, в 2000 году уже 501 тыс., а в 2010 году — 660 тыс.[33] по состоянию на 1 января 2011 года только 44,9 % поголовья оленей округа принадлежало сельскохозяйственным предприятиям[34]. преобладание семейной собственности приводит к сохранению в округе значительного числа кочевых хозяйств — по состоянию на 1 января 2010 года их было 3132 (14704 человека)[35]. на 1 января 2010 года большинство кочевых хозяйств (2206 единиц, 11023 человек) относились к двум районам — тазовскому и ямальскому[35]. стоит отметить, что даже в советский период, несмотря на постоянную кампанию по переводу на оседлость, полностью отказаться от кочёвок не удалось: так, в 1984 году кочевали 2080 хозяйств (около 10,6 тыс. человек)[36]. в округе существует развитое рыболовство, причем объём вылова даже в 1990-е годы почти не изменился: в 1991 году он составил 6688 тонн, а в 2001 году 6438 тонн[37].
Объяснение:
Якщо сонячні промені падають на Землю під прямим кутом, вони нагрівають її поверхню в повну силу. Однак наша планета - куля, і тому велика частина її поверхні висвітлюється Сонцем під кутом. А це значить, що промені там розсіюються по більшій площі, їхній тепловий вплив зменшується, і вони нагрівають поверхню вже не так сильно.
В областях біля екватора сонячні промені цілий рік падають на поверхню Землі майже під прямим кутом. Тому тут завжди пекуче. Температура залежить і від відстані, що сонячні промені проходять крізь атмосферу Землі. На екваторі ця відстань менше, ніж на полюсах, тому атмосфера тут поглинає менше теплової енергії, і цієї частини Землі дістається більше тепла.
Від кулястості Землі залежить кут, під яким сонячні промені падають на земну "поверхню, а отже, і існування кліматичних зон. Сонце знаходиться на такій великій відстані від Землі, що всі промені його можна розглядати як рівнобіжні. Внаслідок опуклості Землі з півночі на південь сонячні промені падають на різних широтах під різними кутами. Тому і нагрівання земної поверхні відбувається з неоднаковою інтенсивністю. Це явище було відзначено ще древніми греками. Виходячи з основної концепції нерухомої Землі, навколо якої рухається Сонце, древні греки запропонували термін "клімат", припускаючи під ним нахил сонячних променів. Таким чином, форма Землі є могутнім кліматоутворюючим фактором; фактором, що впливає на швидкість круговороту речовин