ОБЬ:Река Обь,одна из крупнейших рек Западной Сибири, берёт своё начало в Алтае,где сливаются реки Бия и Катунь.А впадает она в Обскую губу Карского моря,которое принадлежит бассейну Северного Ледовитого океана.
АМУР:Свое начало Амур берёт в горах Западной Маньчжурии на слиянии рек Шилки и Аргуни. Впадает в Охотское море, относится к бассейну Тихого океана
ЛЕНА: Свое начало река Лена берет из озера(некого болота), которое находится не далеко от озера Байкал и впадает река в Море Лаптевых
ЕНИСЕЙ: Енисей начинается в г. Кызыл. в месте слияния рек Большого Енисея и Малого Енисея.
и впадает в Карское море Северного Ледовитого океана
ОЛЕНЁК: Берет начало в СреднеСибирском плоскогорье и впадает в Северно-Ледовитый.
КОЛЫМА: Колыма берет начало под 61°30' северной широты с северной стороны Станового хребта, двумя вершинами, из коих одна близко подходит к вершине реки Кохтуя, впадающего в Охотское море у Охотска.
ДОН: Истоками реки считается озеро Иван, находящееся в центральной части Восточно-Европейской равнины около города Новомосковск, Тульская область. По отношению к столице России, городу Москве, озеро находится в 200 км к югу.
Река Дон на всем своем протяжении сильно петляет. Так, от истоков до города Коротояк река то и дело меняет направление течения с севера на юг, а в средней и нижней своих частях течет то на восток, то на запад.
Впадает в Азовское море, где она образует широкое устье или дельту в Таганрогском заливе.
ПЕЧОРА: Печора протекает на северо - востоке Европейской части России (Евразия), впадает в СЛО.
● Берёт река начало на Северном Урале, в юго-восточной части Республики Коми и течет сперва преимущественно на юго-запад.
* От истока до устья реки Уньи Печора имеет горный характер. У посёлка Якши (после впадения реки Волостница) поворачивает на север и течёт по Печорской низменности до Усть-Усы. После устья реки Усы поворачивает на запад, образуя широкое колено с двумя большими излучинами. Ширина русла здесь достигает 2 км, в долине появляются обширные пойменные луга. В районе Усть-Цильмы (после впадения рек Пижмы и Цильмы) Печора снова поворачивает на север, на этом участке её широкая пойма изрезана многочисленными протоками («шарами» ) и старицами.
Примерно в 130 км от устья Печора делится на два рукава — восточный (Большая Печора) и западный (Малая Печора) . Ниже, в районе Нарьян-Мара, река образует дельту шириной около 45 км и впадает в Печорскую губу Печорского моря.
ИНДИГИРКА: Индигирка, река в Якутии (часть света - Азия) . Длина 1726 км, площадь бассейна 360 тыс. км2. Берёт начало двумя истоками — Хастах и Тарын-Юрях на северных склонах Халканского хребта; впадает в Восточно-Сибирское море (течёт с юга на север) .
СЕВЕРНАЯ ДВИНА: Река «Северная двина» берет своё начало от слияния таких двух рек, как «Сухона» и «Вычегда» и впадает в Белое море.
Відповідь:
1) В Північній Африці.
2)Климат Сахары один из самых суровых в мире. В период дождей на севере выпадает только 2 см осадков. В остальной части пустыни за целый год может выпасть до 9,9 см осадков.
3)сухий субтропічний континентальний жаркий, сума опадів складає 100-500 мм на рік, випадають переважно в зимово-весняний період, промочуючи грунт до глибини 1-2м; Кз=0,2-0,3, ТВР непромивний
4)Баобаб, мексиканські цереуси, кактуси.
5)Скорпіони, комахи, павуки, крокодили, жаби, раки, кози, осли, верблюди,
Пояснення:
Урбаніза́ція — зростання значення міст в розвитку суспільства, яке супроводжується ростом і розвитком міських поселень, зростанням питомої ваги міського населення, поширенням міського життя в певному регіоні, країні, світі.
За підрахунками вчених господарські втрати від хвороб урбанізації (перш за все шуму, стресу, забруднення) перевищують втрати від страйків.
Сучасна урбанізація як всесвітнє явище має три спільні риси, притаманні для більшості країн.
Перша риса — швидкі темпи зростання кількості міського населення.
приклад: У 1800 р. в містах проживало близько 14 % населення світу, у 1950 р.— 29%, а в 1990 р.— 46%. У середньому міське населення щороку збільшується приблизно на 50 млн осіб.
Друга риса — зосередження населення і господарства переважно у великих містах. Це пояснюється насамперед характером виробництва, ускладненням його зв'язків з наукою, освітою. Крім того, великі міста зазвичай повніше задовольняють духовні потреби людей, краще забезпечують достаток і різноманітність товарів і послуг, доступ до даних.
Приклад: На початку XX сторіччя у світі налічувалося 360 великих міст (із населенням понад 100 тис. мешканців), у яких проживало тільки 5% усього населення. Наприкінці 80-х рр. таких міст було вже 2,5 тис., а частка їх у світовому населенні перевищила ¼. У Радянському Союзі, за переписом 1959 р., великих міст було 148, а за переписом 1989 р.— близько 300. 3-поміж великих міст прийнято окремо виділяти найбільші міста-«мільйонери» з населенням понад 1 млн мешканців. На початку XX ст. їх було всього 10, на початку 80-х рр.— понад 200.
Третя риса — «розповзання» міст, розширення їхньої території. Для сучасної урбанізації особливо властивим є перехід від до групових форм міського розселення — від звичайного «точкового» міста до міських агломерацій — компактних територіальних угруповань міських і сільських поселень. Ядрами найбільших міських агломерацій стають переважно столиці, найважливіші промислові і портові центри.
РІВЕНЬ
Незважаючи на спільні риси, урбанізація в різних країнах і регіонах має певні відмінності, зокрема неоднакові рівні і темпи. За рівнем урбанізації всі країни світу можна поділити на три великі групи. Але найбільша різниця помітна між більш і менш розвинутими країнами. У розвинутих країнах рівень урбанізації в середньому становить 71%, а в країнах, що розвиваються,— 33%. Темпи урбанізації багато в чому залежать від її рівня. У наші дні міське населення в країнах, що розвиваються, зростає в 3 рази швидше, ніж у розвинутих. На них тепер припадає 1/6 усього щорічного приросту міських мешканців
СТАДІЇ
Вважається, що процес урбанізації пройшов три стадії:
Від виникнення міст до XVIII ст.;
Кінець XVIII — початок XX ст., коли відбувалося швидке зростання розмірів і чисельності міст;
Метрополізація, яка характеризується зосередженням людей, багатств, політичних, економічних, культурних установ у містах у XX ст.
Іноді виділяють четверту стадію — дезурбанізацію, тобто зростання передмість, міграцію у сільські райони, планування нових міст тощо.