Африка розташована в 4 кліматичних поясах -
екваторіальному, субекваторіальному, тропічному та субтропічному . В. межах тропічного і субтропічного поясів виділяють пустельного та вологого ( тропічний пояс ) рівномірного зволоження та середземноморського ( тропічний пояс) клімату. Кожен кліматичний пояс має свої температурні особливості, кількість опадів та режим їх випадіння. Розподіл температур від екватора на північ та південь підтверджують закон широтної зональності .
Можно сердечко и лучший ответ ? Сам думал и писал :3
Объяснение:
Кліматичні пояси — величезнi територiї, в межах яких основнi показники клiмату майже однаковi.
Всередині кліматичних поясів виділяються кліматичні області - території з певним типом клімату.
Тип клімату - це стійка сукупність кліматичних показників, характерних для певного періоду часу і певної території.
Екваторіальний, арктичний і антарктичний кліматичні пояси мають лише по одному типу клімату, оскільки повітряні маси там весь рік не змінюють своїх властивостей і однакові як над суходолом, так і над океаном. Для субекваторіального поясу також характерний один тип клімату - влітку жаркий і вологий, взимку - жаркий і сухий.
В тропічному поясі чітко виражено два типи клімату. У внутрішніх районах материків і на західному узбережжі формується тропічний пустельний тип клімату. На східних узбережжях материків формується тропічний вологий тип клімату.
У субтропічному поясі формуються три типи клімату: біля західного узбережжя - субтропічний середземноморський (із теплою вологою зимою і сухим жарким літом), у центрі материка - субтропічний континентальний (через віддаленість від океанів весь рік мало опадів), на східному узбережжі - субтропічний вологий (із вологою зимою і вологішим від зими літом).
У помірному поясі, де панують західні вітри, у західних берегів формується помірний морський тип клімату (із рівномірним зволоженням протягом усього року). Далі на схід виділяються помірно континентальний, континентальний і різко континентальний типи клімату. На східному узбережжі, де панують мусони, формується помірний мусонний тип клімату (із сухою холодною зимою і вологим теплим літом).
У субарктичному і субантарктичному поясах виділяють морський і континентальний типи клімату.
Лев Семенович Берг (14.3. 1876, Бендеры қаласы – 24.12. 1950, Ресей, Санкт-Петербург) – ғалым, география ғылым докторы (1908), профессор (1914), КСРО ғылым академиясының академигі (1946), Ресейдің еңбек сіңірген ғылыми қайраткері (1934). Мәскеу университетін бітірген (1898). Берг География институтын ұйымдастырушыларының (1918) бірі. Бұл институт кейін Ленинград университеттінің география кафедрасына айналғаннан кейін (1925) өмірінің соңына дейін осы кафедраның меңгерушісі (1925 – 50). 1898 – 03 жылы Батыс Сібір, солтүстік Қазақстанның көп көлдерін, Балқашты, Арал теңізінен зерттеді. «Арал теңізі» физ-география тақырыбында докторлық диссертациясын қорғады. Осы еңбегі үшін Бергке Ресей География қоғамының П.П. Семенов-Тянь-Шаньский атындағы медалі берілді. Бергтің негізгі ғылыми еңбектері физика географияның жалпы мәселелеріне, жеке аймақтар мен аудандар географиясына, геоморфологияға, көл зерттеуге, палеогеографияға, зоогеографияға, жалпы биологияға, география тарихына, ихтиологияға, тағы басқаларға арналған. Ол табиғат бедері туралы В.В. Докучаев ілімін дамытты, география ландшафт ілімінің негізін салды. Қазақстан табиғатын зерттеуге үлкен үлес қосты. Теке, Қорғалжын, Қызылқақ, Сілеті теңіз, Теңіз, Балқаш көлдерінің, Арал теңізінің толық география сипаттамасын берді. География әдебиеттерде Торғай қолатын, Сарыарқаны дербес геоморфология аймақ ретінде жеке бөлді. Қазақстанды физика – география аудандарға бөлу де Бергтің еңбектерінен басталады. Берг 1904 жылдан Орыс география қоғамының мүшесі, 1940 – 50 жылы КСРО география қоғамының президенті, КСРО Мемлекеттік сыйлығын алған. (1954). Ол бірнеше орден, медальдармен марапатталған. Памирдегі бір шың, Курил аралдарындағы жанартау, Жетісу (Жоңғар) Алатауы мен Памирдегі мұздық, 60-тан аса өсімдік пен жануар Берг есімімен аталған.