Внаслідок господарської діяльності людини особливо значних змін зазнали природні ландшафти Європи. На сьогодні європейські ліси вкривають близько 312 млн га, понад половина з них — це ліси штучного плантаційного походження. Процес скорочення площ європейських лісів триває. Зберігається реальна загроза, що крупні масиви незайманої європейської тайги будуть розчленовані та знищені в найближчі десятиліття. У минулі століття у хвойних лісах півночі Європи було багато різноманітної дичини і відповідно хижаків: вовків, бурих ведмедів, росомах, рисі, які тепер залишилися лише на охоронних територіях. На диких кабанів, козуль, зубрів, оленів полювали протягом століть. Останній тур був убитий у першій половині XVII ст. Неодноразово на межі повного знищення опинялися зубри. Тепер рідко трапляються норки, лісові куниці, горностаї.
У зв'язку з винищуванням лісів І розширенням площ посівів змінилися умови життя багатьох тварин. У райони колишніх лісових просторів почали проникати степові тварини, переважно дрібні гризуни, які завдають шкоди посівам. У зв'язку з осушенням боліт і забрудненням водойм скоротилася кількість водоплавних птахів.
В Азії, незважаючи на те, що ліси займають тут величезні простори, проблема їх зникнення також актуальна. Мусонні ліси, які колись вкривали рівнини й гори, збереглися лише окремими острівцями. Вторгнення людини у вологі екваторіальні ліси ще недавно обмежувалося узбережжями морів і долинами річок. Але зараз їх територію освоюють швидкими темпами. За таких темпів вирубки вчені пророкують зникнення лісів протягом найближчих 50 років.
Не уникли змін й інші природні комплекси. Розорано близько 90% степових просторів. Негативними прикладами «перевикористання» територій із сухим кліматом стала поява антропогенних пустель.
Господарська діяльність активно просувається й у північні райони материка — лісотундру та тундру. Виявлення та освоєння потужних родовищ нафти, природного газу, руд кольорових металів призводить до пересування важкої техніки, яка продавлює тонкий шар грунту до мерзлоти. Це стає причиною активного танення мерзлих порід. Сліди гусеничних тракторів спотворюють тундру та не заростають десятиліттями.
На Северном Кавказе температура летом -г20—25 С, зимой— О ..-5°С, годовое количество осадков на западе — около 600 мм, на востоке — около 200 мм. Это объясняется действием разных типов воздушных масс; на западе достаточно влажные атлантические воздушные массы, на востоке — сухой континентальный воздух. Поэтому западная часть расположена в области умеренно континентального климата, восточная — в области континентального (зима несколько холоднее, лето — теплее, меньше осадков). В Приморье температура летом +15—20 °С, зимой -10—25 °С, годовое количество осадков на западе — 600—800 мм, на востоке — 800— 1600 мм. Зимние температуры уменьшаются при движении от центра материка к побережью, поскольку над сушей устанавливается мощный антициклон, происходит сильное выхолаживание поверхности, действует зимний муссон, переносящий холодный воздух с суши на океан. Летом муссон дует с океана на материк. Для Приморья характерен ярко выраженный летний максимум выпадения осадков. Различия в количестве осадков западной и восточной частей обусловлены наличием гор, вытянутых вдоль побережья. Влажные воздушные массы с Тихого океана оставляют влагу на наветренных склонах гор.
Сходство: 1) обе территории расположены в умеренном климатическом поясе, для которого характерны выраженные времена года; 2) для обеих территорий характерны внутренние различия в температурах воздуха и количество осадков.
Различия: на Северном Кавказе и зима и лето теплее, выпадает меньше осадков. Различия объясняются разницей в географическом положении, конфигурацией территорий, особенностями циркуляционных процессов, расположением горных хребтов.