1 в
2 б
3 а
4 г
5 г
6 б
7 д в
8 б в
9 б д
10 1-
2-
3-
4 -
11
1-
2-
3-
4-
12 Харчова промисловість у менш розвинених країнах повторює тенденції розвитку, характерні для високорозвинених країн. Зростає виробництво напівфабрикатів через збільшення статків населення, яке не бажає витрачати свій час на тривалий процес первинної підготовки їжі. Саме ці виробництва сьогодні є лідерами в її розвитку у світі. Проте це призводить до збіднення різноманіття страв та їхньої стандартизації, що суттєво впливає на якість продуктів харчування. У багатьох країнах світу набув розвитку рух за здоровий б життя, що зумовлює скорочення споживання та виробництва таких традиційних виробництв у харчовій промисловості, як виноробство й цукрова промисловість.
Найбільші регіони сучасної харчової промисловості — Європа та Північна Америка мають складну структуру. При цьому значну частину сировини вони імпортують з усього світу. Водночас низка традиційних видів виробництва харчової промислової, такі як м’ясна промисловість Данії, маслоробна Нідерландів, виноробна Франції, працюють винятково на місцевій сировині. При цьому вони вивозять за кордон значну частину виробленої продукції, знану в усьому світі завдяки її високій якості та смаковим властивостям. З імпортної сировини у країнах Європи виробляють каву, шоколад та багато інших продуктів харчування.
У США й Канаді, які володіють величезними ресурсами для виробництва сільськогосподарської продукції, харчова промисловість розвивається переважно на місцевій сировині. Водночас вони завозять значну частину продуктів харчування з інших країн світу, наприклад банани.
У більшості країн, що розвиваються, промислову переробку проходить незначна частина сільськогосподарської продукції. Високий рівень розвитку харчової промисловості є в небагатьох країнах, що розвиваються: Аргентині, Бразилії, Уругваї, Індії тощо. В інших країнах є тільки первинні стадії переробки, часто — не промислової, а ручної, завершальні стадії розташовано в розвинених країнах світу.
Пуэрто-Риканская впадина - глубоководный желоб в Атлантическом океане, максимальная глубина которого составляет 8 742 м. от поверхности. Впадина образована на границе двух литосферных плит, движущихся друг навстречу другу.
Южно-Сандвичев - (8264 м) - в юго-западной части Атлантического океана. В виде крутой дуги протяжённостью 650 км огибает с востока Южно-Сандвичевы острова.
Впадина Романш или желоб Романш - глубоководная впадина в Атлантическом океане. Расположенный у экватора в пределах поперечно-трансформного разлома Срединно-Атлантического хребта. Длина 230 км, средняя ширина 9 км, максимальная глубина 7856 м. Назван в честь французского судна "Романш", которое в 1883 году впервые измерило здесь большие глубины.
Желоб Кайман в Карибском Море (7686 м)
Индийский океан
В Индийском океане самой глубокой является Яванская впадина глубиной 7 730 метров, длиной больше 4000 километров, шириной от 10 до 50 км. Расположена она вблизи острова Бали. Дно впадины изрезано выступами и подводными каньонами, есть действующие вулканы, случаются землетрясения.