Водосховища і ставки відіграють велику роль в регулюванні водного режиму, тому що існує необхідність затримання, накопичення, раціонального розміщення та ефективного використання водних ресурсів. Також до цілей створення водосховищ відносять: зменшення паводків і повеней; можливість отримання більш високих врожаїв з земель, зрошуваних водами водосховищ.
Успішне вирішення завдань будівництва водосховищ можливо на основі комплексного підходу, що базується з одного боку на обліку природних умов створення та функціонування водойм, а з іншого боку - враховує ландшафтні особливості безпосередньо самих водосховищ і ставків. При цьому особлива увага повинна приділятися, перш за все, аналізу взаємодії штучних водойм з ландшафтами суміжних територій і спільно з ними утворюють своєрідні обводнітельние ландшафтно-меліоративні системи.
Одним з основних фізико-географічних умов споруди штучних водойм виступає її геологічна будова. Аналіз гідрогеологічних умов багатьох долин річок і балок, до яких приурочені, в основному, більшість водойм, свідчать про їх досить складному гідрогеологічному будові. На одних ділянках цих форм рельєфу є сприятливі умови, інших - мало придатні або непридатні для спорудження ставків і водосховищ.
Підземні води є собою досить мобільний потік речовини і енергії, здатний істотно впливати на рівень мінералізації і трансформацію хімічного складу вод штучних водойм.
Рельєф в одних випадках сприяє створенню водосховищ і ставків, в інших ускладнює або робить будівництво абсолютно неможливим. Сприяє будівництва наявність добре розвиненої долинно-балочної мережі. При проектуванні водойм особливу значимість набуває необхідність врахування густоти і глибини балок.
Створення і функціонування водойм в значній мірі обумовлено кліматичними і гідрологічними умовами. Саме від цих чинників залежить заповнення водою ставків і водосховищ, величина втрат їх води на випаровування, збереження гідротехнічних споруд від хвильової діяльності і впливу льодових мас.
Залежно від механічного складу ґрунтів і підстилаючих гірських порід ложа залежить інтенсивність фільтрації споруджуються водойм. При проектуванні ставків необхідно враховувати також особливості грунтового покриву водозборів, тому що з грунтами, змитими з водозборів, в водойми надходять різні поживні речовини.
Таким чином, географічні особливості розміщення грунтів, їх мінералогічний і хімічний склад, фізико-хімічні властивості, материнські породи, а також агротехнічні прийоми обробки ґрунтів здатні безпосередньо (в рамках ложа водойми) або побічно (в межах площі водозбору водойми) надавати помітний вплив на екологічне стан і функціонування водойм, зумовлюючи їх передчасні виходи з ладу.
Великий вплив на режим та екологічний стан водоймищ і ставків надають рослинність і тваринний світ.
Негативні наслідки створення водосховищ: затоплення великої площі земель в результаті затоплення чаші водосховища; підтоплення і засолення земель в прибережній зоні; абразія і обвалення берегів; осушення заплави з високопродуктивними травостоями.
Объяснение:
На территории района можно выделить Правобережье и Левобережье в первую очередь по особенностям рельефа и климата. Правобережье - вплоть до Волгограда, занято Приволжской возвышенностью, сильно расчлененной оврагами и балками и во многих местах обрывающейся кручами к реке.Левый берег Волги (Низкое Заволжье) на протяжении многих десятков километров занимают ее плоские надпойменные террасы. От лежащей южнее Прикаспийской низменности эти равнины отделяются холмистыми увалами — сыртами, слагающими возвышенность Общий Сырт, уходящую далеко на восток в Западное Приуралье.
Природный район-это территория, которая отличается от других особенностями природы, рельефа, климата, растительным и животным миром, почвами.На территории Поволжья природные районы совпадают с природными зонами.Если мы посмотрим на карту природных зон Поволжья, которая дана ниже в приложении, то увидим, что на севере региона расположена зона смешанных и широколиственных лесов, южнее идёт лесостепь, далее степь, затем полупустыни и пустыни.
Исследователь доказывал, что когда-то материки образовывали суперконтинент Пангею, которая затем делилась и дробилась. Обоснованием этому служили в том числе сходства флоры и фауны (и их ископаемых останков) Европы и Америки
Объяснение: