Преставление климатических зон тропиков, субтропиков. Температурный режим примерно сходен. По социальному фактору они больше сходны в отношении в уровне развития и процентном отношении бедного населения к богатому, где бедное переступает порог в 90%. Обе отонсятся к странам 3-его мира. В биологическом отношении не сходны, обитающие в африке виды, представлены в южной америке лишь вьюрками, некоторыми видами приматов. На обоих континентах пресутсвуют пустыни, перуанская - в ЮА, и сахара - в А.
Історія Африки донині залишається недостатньо вивченою, багато питань не досліджено, значна частина моментів докладно не прояснена. Цей материк вважається колискою людської цивілізації. Африка — прабатьківщина людства (найдавніші археологічні рештки мають вік 7 млн років), тут відбувались перші етапи антропогенезу[69][70]. На безкрайніх рівнинних просторах африканських саван декілька мільйонів років тому з'явились наші першопредки — сахельантроп, австралопітек африканський і афарський (3,9-3,0 млн років тому)[71], парантроп (2,3-1,4 млн років тому)[72], людина прямоходяча, уміла і працююча (1,9-0,6 млн років тому)[72][73][74][75][76][77]. Починаючи з 1930-х років найважливіші для історії антропології знахідки рештків давніх людей були знайдені в місцевості Олдувай (Танзанія) родиною Лікі. Пізніше такі місця масово почали знаходити від Ефіопії до крайнього півдня континенту. 300—260 тис. років тому в Східні Африці з'явилась людина розумна, звідси давні люди розселились по всьому світу[73][74][75][76][77]. Розселялась з Африки людина розумна трьома шляхами: через Гібралтарську протоку[78][79], Суецький перешийок[80], Баб-ель-Мандебську протоку[81][82], що в часи зледенінь та активних тектонічних рухів піднімались вище рівня моря[83].
Первісні цивілізаціїРедагувати
Багато тисяч років тому Африка виглядала зовсім не так, як зараз. У період 7500-3500 років до н. е. територія пустелі Сахари, була саванною, цілком сприятливою місцевістю для землеробства і була заселена людьми, які повернулись на північ із субсахарського регіону — неолітичний субплювіал[84][85]. Вся територія Сахари була тоді родючою землею, там знайдено безліч предметів побуту. Це говорить про те, що люди тут займалися землеробством (найдавніші знахідки обробки зерна датуються XIII століттям до н. е., землеробство у долині Нілу (нижче другого порогу) — VI тисячоліттям до н. е.), скотарством (VIII тисячоліття до н. е.), полюванням і рибальством (кістяні гарпуни)[86], а також мали свою культуру. У X—IX століттях до н. е в Західній Африці виникло гончарство, з'являються перші поселення із кам'яними будинками (Тішит, Уалата)[87][88]. Саме в той час і зароджувалося перше мистецтво живопису Африки (наскельний живопис Тассілі-н'Адджер 10 тис. років тому, Сомалі та ПАР — 25 тис. років тому)[89]. Нілотські народи у Західній Африці 10-8 тис. років тому одомашнили пшоно, сорго і африканський рис[90]. 9-5 тис. років до н. е. нігеро-конголезькі народи винайшли кам'яні топори, щоб розчищувати ділянки серед тропічних лісів під сільськогосподарські ділянки, увели в культуру олійну пальму, рафію, бамію, горіх кола, чорновічкову квасолю та вігну[91]. Пізніше іншим народами у різних частинах континенту були уведені в культуру кавуни, рицина, калабаси, бавовник[90]. Західноафриканські нілоти також самостійно винайшли землеробство 4-3 тис. років до н. е[92]. Приручення великої рогатої худоби відбувалось ще за доби існування культур мисливців-збирачів, 6 тис. років тому у північно-східній Африці вперше одомашнили віслюка та гвинторогого козла[93].