Африці переважають рівнинні території. Великі гірські масиви займають тільки п'яту частину території материка. Це зумовлено тим, що в основі материка залягає давня Африкано-Аравійська платформа. Складчасті споруди, що колись були на її місці, під впливом зовнішніх сил зруйнувалися, утворивши величезні рівнинні поверхні.
На материку переважають високі рівнини. Вони простягаються на сотні кілометрів у вигляді плоскогір'їв різної висоти. Такий характер поверхні пов'язаний з тим, що платформу, на якій вони залягають, внутрішні сили Землі розбили на окремі велетенські блоки.
За картою атласу визначіть, яка частина материка вища: північна чи південна, західна чи східна.
На півночі та заході материка окремі блоки платформи частіше зазнавали опускань, утворюючи величезні западини. Вони неодноразово затоплювалися морем. Нині тут переважають висоти до 1 000м, і тому вся ця частина материка називається Низькою Африкою.
Південна і Східна частини материка, де середні висоти перевищують 1 000 м, називається Високою Африкою. Тут платформа піднімалася (в мезозої і кайнозої), внаслідок чого з часом утворилися Ефіопське нагір'я та Східноафриканське плоскогір'я (мал.63). Водночас опускання окремих блоків платформи на сході Африки зумовило виникнення цілої системи глибоких розломів у земній корі, що утворили Великий Африканський грабен (мал.64). Тут відбувалися виливи магми і виверження вулканів. У наш час окремі з них уже згасли, як, наприклад, найвища вершина Африки гора Кіліманджаро,
висота якої становить 5 895 м
Ауа ылғалдылығы – ауа райы мен климаттық ерекшеліктерді сипаттайтын негізгі метеорол. өлшемдердің бірі; ауадағы су буының мөлшері. Атмосфераға су буы топырақтан, өсімдіктерден және су бетінен булану арқылы таралады. Су буы негізінен тропосфера қабатына жиналады. Мұхит үстінде А. ы. құрлықтағыдан жоғары, шөлді аймақтарда төмен болады. Әр жердің А. ы. атмосфера айналымына тәуелді. Метеорологияда А. ы-ның абс. ылғалдылық (г/м3), салыстырмалы ылғалдық (%), меншікті ылғалдық (г/кг), су буының нақты қысымы (гПа), қанығу қысымы (гПа), ылғалдық тапшылығы (гПа) және шық нүктесі (с) сияқты жеті сипаттамасы бар. Олар негізінде психрометрлік әдіспен, яғни құрғақ термометрлердің температурасын салыстыру арқылы анықталады. Ал ауа температурасы –10°С төмен болған жағдайда гигрометрлік әдістер қолданылады. Жыл бойында қоңыржай белдеуде А. ы. қаңтарда жоғары, шілдеде төмен болады.