Канада має розвинуту нафтопереробну і хімічну галузі промисловості, які відіграють важливу роль у формуванні експортного потенціалу. Гірничо-хімічна галузь представлена, перш за все, видобутком калійних солей. Важливе місце належить основній або неорганічній хімії, яка спеціалізується на виробництві мінеральних добрив (калійних, азотних, фосфорних) — третє місце після США та Китаю. Важливу роль у структурі промисловості відіграє органічна хімія, яка охоплює виробництво пластмас (дев'яте місце у світі), синтетичного каучуку, хімічних волокон. Основними центрами є: Сарнія, Монреаль, Торонто та ін.
За заготівлею деревини Канада посідає п'яте місце, а за виробництвом пиломатеріалів і паперу — третє місце у світі. В експорті пиломатеріалів і паперу Канада — світовий лідер. Найбільші підприємства деревообробної та целюлозно-паперової промисловості розміщені у лісовому поясі країни (на заході).
Канада має розвинуту нафтопереробну і хімічну галузі промисловості, які відіграють важливу роль у формуванні експортного потенціалу. Гірничо-хімічна галузь представлена, перш за все, видобутком калійних солей.
Легка і харчова промисловість Канади орієнтуються на споживача і їх розміщення збігається з розселенням населення. Товарами легкої промисловості Канада забезпечує свої потреби тільки на 50 %.
Японія:
На частку важкої промисловості припадає 3/4 загального обсягу промислового виробництва. Однією з економічних проблем Японії є залежність від імпорту енергоносіїв. Тривалий час основою енергетики країни було власне вугілля, вода та деревина. Потім масштаби споживання імпортної нафти, коксівного вугілля, газу почали стрімко зростати. Великі нафтопереробні підприємства розміщені у портових містах (Йокогама, Нагоя, Кітакюсю).
Розвинені деревообробна і целюлозно-паперова, поліграфічна, текстильна і харчова галузі. Традиційними залишаються виробництва натурального шовку, порцеляни, кераміки, лаків, ляльок та інших іграшок.
Машинобудування — провідна галузь промисловості. У галузевій структурі виділяються транспортне машинобудування, верстатобудування, виробництво електротехнічних виробів, електроніки, гірничошахтного устаткування, будівельних машин, оптичної та медичної апаратури, устаткування для текстильної, хімічної, харчової промисловості, побутових електротоварів.
Почти в центре огромного материка Евразия находится узкий голубой полумесяц - озеро Байкал. В Байкальской горной области, окруженной со всех сторон высокими хребтами, оно раскинулось на 636 километров длины и до 80 км ширины. По площади Байкал равен Бельгии с ее почти 10-миллионным населением, множеством городов и промышленных центров, шоссейных и железных дорог. В Байкал впадает 336 постоянных рек и ручьев, при этом половину объема воды, поступающей в озеро, приносит Селенга. Вытекает из Байкала единственная река - Ангара. Площадь водного зеркала озера составляет 31470 квадратных километров. Максимальная глубина достигает 1637 м, средняя - 730 м. Для того, чтобы осознать всю громадность водного тела Байкала, представьте, что Ангаре, ежегодно выносящей из озера 60,9 км3 воды, понадобилось бы 387 лет беспрерывной работы, чтобы осушить его чашу. При условии, конечно, что за это время в него не попадет ни литра воды и ни капли не испарится с его поверхности. Несомненно, Байкал - самое глубокое озеро в мире. Не все знают, что второй в мире претендент на это звание, африканское озеро Таньганьика, отстает от лидера на целых 200 метров. На Байкале 30 островов, самый крупный - остров Ольхон. Вопрос о возрасте Байкала следует считать открытым. Обычно в литературе приводится цифра в 20-25 млн. лет. Однако применение различных методов определения возраста дает значения от 20-30 миллионов до нескольких десятков тысяч лет. Но, если допустить, что верна традиционная точка зрения, то Байкал можно считать и самым древним озером на Земле. БАЙКАЛЬСКАЯ ВОДА Байкальская вода уникальна и удивительна, как и сам Байкал. Она необыкновенно прозрачна, чиста и насыщена кислородом. В не столь уж и давние времена она считалась целебной, с ее лечили болезни. Весной прозрачность байкальской воды составляет целых 40 метров! Это объясняется тем, что байкальская вода, благодаря деятельности живых организмов, в ней обитающих, очень слабо минерализована и близка к дистиллированной. Объем воды в Байкале достигает около 23 тысяч кубических километров, что составляет 20% мировых и 90% российских запасов пресной воды. В Байкале воды больше, чем во всех пяти Великих американских озерах вместе взятых - те дотянули в сумме лишь до 22 725 км3. Ежегодно экосистема Байкала воспроизводит около 60 кубических километров прозрачной, насыщенной кислородом воды. ОБИТАТЕЛИ БАЙКАЛА Исключительность многих физико-географических особенностей озера явилась причиной необычайного разнообразия его растительного и животного мира. И в этом отношении ему нет равного среди пресных водоемов мира. В озере обитает 52 вида рыб нескольких семейств: осетровые (байкальский осётр),лососевые (даватчан, таймень, ленок, байкальский омуль – эндемичная рыба, сиг),хариусовые (сибирский хариус),щуковые,карповые,вьюновые,сомовые,тресковые,окуневые,бычки-подкаменщики,голомянки.Пищевую пирамиду озерной экосистемы венчает типично морское млекопитающее - тюлень, или байкальская нерпа. Байкальская нерпа - единственный представитель млекопитающих в озере. В течение почти всего года она обитает в воде, а осенью образует массовые залежки на каменистых берегах озера.
Канада:
Канада має розвинуту нафтопереробну і хімічну галузі промисловості, які відіграють важливу роль у формуванні експортного потенціалу. Гірничо-хімічна галузь представлена, перш за все, видобутком калійних солей. Важливе місце належить основній або неорганічній хімії, яка спеціалізується на виробництві мінеральних добрив (калійних, азотних, фосфорних) — третє місце після США та Китаю. Важливу роль у структурі промисловості відіграє органічна хімія, яка охоплює виробництво пластмас (дев'яте місце у світі), синтетичного каучуку, хімічних волокон. Основними центрами є: Сарнія, Монреаль, Торонто та ін.
За заготівлею деревини Канада посідає п'яте місце, а за виробництвом пиломатеріалів і паперу — третє місце у світі. В експорті пиломатеріалів і паперу Канада — світовий лідер. Найбільші підприємства деревообробної та целюлозно-паперової промисловості розміщені у лісовому поясі країни (на заході).
Канада має розвинуту нафтопереробну і хімічну галузі промисловості, які відіграють важливу роль у формуванні експортного потенціалу. Гірничо-хімічна галузь представлена, перш за все, видобутком калійних солей.
Легка і харчова промисловість Канади орієнтуються на споживача і їх розміщення збігається з розселенням населення. Товарами легкої промисловості Канада забезпечує свої потреби тільки на 50 %.
Японія:
На частку важкої промисловості припадає 3/4 загального обсягу промислового виробництва. Однією з економічних проблем Японії є залежність від імпорту енергоносіїв. Тривалий час основою енергетики країни було власне вугілля, вода та деревина. Потім масштаби споживання імпортної нафти, коксівного вугілля, газу почали стрімко зростати. Великі нафтопереробні підприємства розміщені у портових містах (Йокогама, Нагоя, Кітакюсю).
Розвинені деревообробна і целюлозно-паперова, поліграфічна, текстильна і харчова галузі. Традиційними залишаються виробництва натурального шовку, порцеляни, кераміки, лаків, ляльок та інших іграшок.
Машинобудування — провідна галузь промисловості. У галузевій структурі виділяються транспортне машинобудування, верстатобудування, виробництво електротехнічних виробів, електроніки, гірничошахтного устаткування, будівельних машин, оптичної та медичної апаратури, устаткування для текстильної, хімічної, харчової промисловості, побутових електротоварів.