Объяснение:
Ещё в древности человек научился ориентироваться днём по Солнцу, а ночью — по звёздам.
В полдень Солнце достигает зенита — высшей точки подъёма над горизонтом. Тени становятся самыми короткими за день. При этом направление тени любого предмета в Северном полушарии указывает на север. В Южном полушарии всё наоборот: направление тени указывает на юг.
Очень надёжный ориентирования в Южном полушарии по созвездию Южный крест, а в Северном полушарии — по Полярной звезде. Полярная звезда указывает направление на север.
Для того чтобы сориентироваться по Полярной звезде, которая всегда указывает направление на север, необходимо найти созвездие Большой Медведицы, которое похоже на большой ковш, состоящий из 7 ярких звёзд. Если через две крайние звезды этого ковша провести воображаемую прямую, а расстояние между этими звёздами отложить по этой прямой 5 раз, то на конце последнего отрезка будет видна яркая звезда. Это и будет Полярная звезда — звезда в созвездии Малой Медведицы.
Африці переважають рівнинні території. Великі гірські масиви займають тільки п'яту частину території материка. Це зумовлено тим, що в основі материка залягає давня Африкано-Аравійська платформа. Складчасті споруди, що колись були на її місці, під впливом зовнішніх сил зруйнувалися, утворивши величезні рівнинні поверхні.
На материку переважають високі рівнини. Вони простягаються на сотні кілометрів у вигляді плоскогір'їв різної висоти. Такий характер поверхні пов'язаний з тим, що платформу, на якій вони залягають, внутрішні сили Землі розбили на окремі велетенські блоки.
За картою атласу визначіть, яка частина материка вища: північна чи південна, західна чи східна.
На півночі та заході материка окремі блоки платформи частіше зазнавали опускань, утворюючи величезні западини. Вони неодноразово затоплювалися морем. Нині тут переважають висоти до 1 000м, і тому вся ця частина материка називається Низькою Африкою.
Південна і Східна частини материка, де середні висоти перевищують 1 000 м, називається Високою Африкою. Тут платформа піднімалася (в мезозої і кайнозої), внаслідок чого з часом утворилися Ефіопське нагір'я та Східноафриканське плоскогір'я (мал.63). Водночас опускання окремих блоків платформи на сході Африки зумовило виникнення цілої системи глибоких розломів у земній корі, що утворили Великий Африканський грабен (мал.64). Тут відбувалися виливи магми і виверження вулканів. У наш час окремі з них уже згасли, як, наприклад, найвища вершина Африки гора Кіліманджаро,
висота якої становить 5 895 м
Зимой моря покрываются сплошным льдом.