1.Австралія повністю розташована в південній півкулі. Майже посередині материк перетинає південний тропік. Тому основна частина материка розташована в жаркому тепловому поясі.
2.Голандия, Великобритании, Португалия
3. На заході переважають плоскогір'я, в центрі рівнини, на сході Великий Бар'єрний риф
4. Тим, що руди зазвичай трапляються на вершинах (горах), а в Австралії їх дуже мало
5.Через значну віддаленість від інших материків Австралія для європейців довго залишалась невідомою. Лише в 1565 році під час плавання у Тихому океані іспанський монах Андре де Урданета вперше висловив припущення, що на захід від Південної Америки може існувати великий південний материк. Уже в 1606 році португальський капітан Педро Фернандес де Кірос досяг берегів незнайомої землі в південно-західній частині Тихого океану і помилково назвав її континентом Австралія
6. Поскільки процеси горотворення під час декількох останніх геологічних періодів там не було настільки активні як на інших материках, гори сформовані під час ранніх періодів підверглися сильному вивітрюванню і ерозії
7. Крайня північна є мис Йорк (10°41' пд.ш)
Крайня південна є мис Південно-Східний (39°11' пд.ш)
Крайня західна є мис Стіп-Пойнт (113° сх.д)
Крайня східна є мис Байрон (153° сх.д)
8. Австралія розатшована в тропічному, субтропічному, субекваторіальному, помірному (Острів Тасманія) пояса
При поверхностном знакомстве с северной деревней может создаться впечатление о беспорядочности и хаотичности в расположении усадеб и жилых домов. Однако это не так. Хотя старые русские села строились не по заранее составленному плану, в застройке их прослеживается определенная закономерность. При всем многообразии планировочных решений северных деревень, обусловленных местными условиями, их можно подразделить на три основных типа.
Одним из наиболее распространенных и древних приемов планировки, ведущих свое начало от новгородской колонизации Севера, является прибрежно-рядовая планировка по берегам рек и озер, служивших первыми путями в освоении Севера. Помимо транспортных преимуществ реки и озера привлекали обилием рыбы, что служило одним из источников существования северного крестьянина. Для поселения выбирались в большинстве излучины, обращенные к югу, как говорилось, - «на лето». При этом учитывалась зашита от холодных ветров, удобство подходов к реке и. всегда обращалось внимание на красоту выбранного места. Избы размещались рядами, «порядками» в один, с ростом села в два-три ряда на высоком, не заливаемом весной берегу с ориентацией главных фасадов на водные просторы. Неподалеку располагались амбары, далее риги, а у самой воды - бани.