1. Воздействие человека на природу.
Человек влияет на природу и отрицательно и положительно. Человек: вырубает леса, чрезмерная эксплуатация природных месторождений (ископаемого топлива, металлических руд, каменного сырья), также убийство животных, растений (браконьерство, неосторожную охоту и улов рыбы, сбор охраняемых растений, торговлю экзотическими животными). Положительно же человек влияет на природу тем: защита некоторых видов организмов, использование воды, солнца, ветра в качестве источника энергии, экономия электроэнергии и воды, очистка сточных вод природы путем создания охраняемых территорий (национальных парков, заповедников, парков).
2. Как сберечь природу?
Чтобы сберечь природу необходимо выполнять простые правила. В эти правила входят такие, как: уборка мусора за собой (после пикника, отдыха и т.д), содержать в чистоте водные ресурсы. Отдыхая на пляже или на берегу реки, ни в коем случае нельзя сбрасывать в воду мусор и отходы, мыть автомашины, ведь чистота воды – важная составляющая здоровья населения. Также самое главное, это беречь животных/растений которые занесены в красную книгу. Даже кроме красной книги, нужно беречь все растения и животные.
3. Какие животные и растения занесены в "Красную книгу России"?
Животные: Белый медведь,снежный барс, леопард, пятнистый олень, Уссурийский тигр.
Растения: Женьшень, подснежник, тюльпан, кувшинки белые.
На території Південної Америки знаходиться найповноводніша річка світу - Амазонка. Індіанці називають її "Парана - Тінг", що означає "Королева річок”.
Амазонка бере початок у Перуанських Андах, далі тече в основному через територію Бразилії, де її називають також Солімойнс.
Довжина річки 6,4 тис.км з Мараньйоном (з Укаялі близько 7 тис.км). Амазонка збирає води з площі у 7180 тис.км2. Більша частина басейну Амазонки належить Бразилії.
Ріка приймає близько 500 приток, багато з яких – величезні ріки: близько 20 приток мають протяжність понад 1,5 тис. км. Найбільші праві притоки – Укаялі, Журуа, Мадейра, Тапажос, Шингу; ліві – Іса, Япура, Ріу-Негру. Впадаючи, одна за іншою, багатоводні притоки швидко збільшують ширину річки; після злиття з Укаялі Амазонка має ширину близько 1,5 км, в середній течії – до 5 км, перед гирлом – від 80-до 150 км. Перед впадінням в Атлантичний океан русло Амазонки розбивається між великими островами на рукави, утворюючи воронкоподібні гирла.
Режим Амазонки доволі складний. Праві притоки, які розташовані в Південній півкулі, і ліві у Північній півкулі, в результаті різночасового випадання у їхні басейни дощів, мають паводки в протилежні пори року: праві притоки – з жовтня по березень (літо Південної півкулі), ліві – з квітня по жовтень (літо Північної півкулі). У зв’язку з цим Амазонка повноводна впродовж року і сезонні коливання рівня води у значній мірі згладжені. Найбільше підвищення рівня відбувається у квітні-липні, повінь триває понад 120 днів. В цей час вода виходить з низьких берегів і затоплює ліси у широкій долині річки.
Найнижчий рівень води у річц гається в серпні-вересні.
Пересічна витрата води у нижній течії 120 тис м3/сек., величина річного стоку – 3800 км3.
Амазонка та її притоки багаті на органічну живність. Багато рослинних та тваринних організмів вирізняються великими розмірами. У водах Амазонки росте найбільша водяна рослина – вікторія (Victoria regia), живуть каймани, прісноводні дельфіни, ламантини, водосвинки. Багато видів риб - понад 2000 (третина з числа усіх прісноводних риб Землі), але тільки деякі з них мають промислове значення; найцінніша – піраруку.
Головні порти Амазонки: Ікітос, Манаус, Обідус, Сантарен, біля гирла – Белен (Пара).
Гирло Амазонки відкрив іспанець Вінсент Яньєс Пінсон у 1550 році.
Першу мандрівку по річці здійснив у 1541 році спанець Франціско де Орельяна. Неодноразово у дорозі іспанцям довелося вступати у сутички з войовничими індіанцями. Біля гирла річки Тромбетас битва була надзвичайно запеклою. І що найбільше вразило конкістадорів, це те, що у перших рядах індіанських воїнів билися високі напіводягнені жінки, озброєні луком. Вони виділялися своєю хоробрістю навіть на тлі своїх одноплемінників. Відважні воячки нагадали іспанцям античний міф про амазонок - жінок-воїнів, що не знали поразок. Тому Орельяна і назвав річку Амазонкою. З тих пір на великій річці побувало чимало вчених-дослідників. Француз Кондамін, німець Гумбольдт, англієць Бейтс і російський мандрівник Лангсдорф наприкінці XVIII - початку XIX століття зуміли проникнути у нетрі Амазонії і відкрили для науки дивовижний живий світ Королеви Річок