Город-это крупный населённый пункт, с большим количеством жителей и высокой плотностью населения.Здесь преобладают многоэтажные дома, дороги асфальтированные, много проспектов и широких улиц.В городах можно наблюдать большое количество заводов, фабрик и других промышленных предприятий, а также много магазинов, банков, офисов, кафе, ресторанов.Здесь хорошо развит такой общественный транспорт как трамваи, троллейбусы, автобусы, такси.В городе воздух сильно загазованный, а продукты люди покупают все в магазине.
Село-это небольшой населённый пункт, с небольшим количеством жителей и низкой плотностью населения.Здесь преобладают одноэтажные частные строения, грунтовые дороги.Люди в селе заняты в основном сельским хозяйством.Здесь есть медпункт, магазин, клуб.До города часто ходит автобус.В селе воздух очень чистый, а продукты питания со своего огорода экологически чистые.
Различные виды работы рек. Отличительной особенностью текучих вод является их поступательное движение по наклонной плоскости. Это непрерывное поступательное движение текучих вод обусловливает их работу, которая находится в прямой зависимости от скорости течения и массы воды. Работа текучих вод выражается переносом (или транспортом) материалов, а также размывом горных пород, слагающих ложе реки или потока. Переносимый материал в конце концов где-то должен отложиться. Поэтому, кроме переноса и размывания, работа текучих вод выражается также и отложением (или аккумуляцией).
Все три процесса могут иметь место в любом участке реки. Однако в верхнем участке реки, где скорость течения наибольшая, обычно преобладает эрозия, а в нижнем участке, где скорость наименьшая,— аккумуляция. В зависимости от преобладания того или другого процесса характер различных участков реки бывает различен. Последнее обстоятельство служит даже некоторым основанием выделения в каждой реке трех основных участков: верхнего, среднего и нижнего. В верхнем участке, обычно отличающемся более быстрым течением, преобладает эрозия и особенно глубинная эрозия, что приводит к углублению русла. В среднем участке размывание и отложение приблизительно уравновешивают друг друга. В нижнем участке отложение явно преобладает над эрозией. Остановимся на каждом из отмеченных нами процессов несколько подробнее.
Перенос. Переносная сила воды (при прочих равных условиях) определяется скоростью течения. Мельчайшие частички ила переносятся водой при самом незначительном течении. Пески требуют уже более сильного течения, а крупные гальки перекатываются или переносятся водой только при значительных скоростях течения. Приложенная таблица дает достаточно яркое представление о характере переносной силы текучих вод.
Объяснение:
Африка - материк неосяжних просторів. Серед його визначних пам’яток - найбільша у світі пустеля Сахара і найдовша річка Ніл. Річка Конго займає друге місце за повноводністю, озеро Вікторія - друге місце за величиною. Через весь материк у східній частині проходять великі рифтові долини. В одній із западин лежить озеро Танганьїка і відоме покладами натуральної соди озеро Магаді. Мільйони фламінго на содових озерах - видовище ні з чим не зрівняне. Усе це відрізняє Африку від інших континентів і надає їй виняткової своєрідності. Річки слугують з давніх-давен як транспортні шляхи та джерела зрошення. Річки Африки належать до трьох басейнів: Атлантичного, Індійського океанів та басейну внутрішнього стоку. Живлення та режим річок залежить від кліматичних умов територій, по яких вони протікають. Тому густота річкової сітки нерівномірна. Є території, де річок дуже багато, є - де взагалі немає постійних водотоків, лише пересохлі річища, що наповнюються водою тільки під час різких злив. У Північній Африці їх називають ваді. Річки Африки різні за характером течії. У верхів’ях вони здебільшого мають гірський характер, у середній і нижній течії - пороги і водоспади. Тому більшість річок судноплавні не по всій своїй довжині. Актуальність теми. Африка є досить посушливим материком, більшість населення відчуває нестачу води. Саме тому вивчення внутрішніх вод є актуальною проблемою сучасності. Об’єкт дослідження - внутрішні води Африки Предмет дослідження - найбільші річки та озера Африки Мета - дослідити внутрішні води Африки. Завдання: ) Опрацювати літературу, інтернет-джерела, картографічні матеріали по даній темі. ) Вивчити основні річкові системи. Гіпотеза: • Внутрішні води Африки розміщені дуже рівномірно, що пов’язано з кліматом материка. Найбільше водойм в Центральній Африці, найменше в пустелі Сахара - на півночі та пустелях Наміб і Калахарі - на півдні. • Річки Африки належать до басейнів Атлантичного та Індійського океанів і басейну внутрішнього стоку. Найдовшими річками є Ніл, Конго, Нігер та Замбезі. • Озера Африки численні і різні за походженням улоговин. Найбільші озера тектонічного походження, тобто лежать у прогинах земної кори (Вікторія) або розташовані в Східноафриканській зоні розломів (Танганьїка, Ньяса). Озеро Чад має реліктове походження. • У пустельних район є значні запаси підземних вод Методи: )Метод інформаційних технологій )Метод систематизації )Метод аналізу і синтезу )Метод класифікації )Метод синтезу Розділ І. Загальні дані про Африку .1 Загальна характеристика Африки Африка найбільший з трьох материків «південної групи». Відокремлена від Європи Середземним морем, вона з'єднана з Азією у своїй північно-східній частині Суецьким перешийком (який перетинається Суецьким каналом) завширшки 130 км. В геополітичному контексті, як правило, Синайський півострів, який належить Єгипту і розміщений на схід від Суецького каналу часто вважають частиною Африки. Африка простягається приблизно на 8 000 км від найбільш північної точки мису Рас-Енґела в Тунісі (37°21′ півн. широти) до найбільш південої точки - мису Голкового в ПАР(34°51′15″ півд. широти), а відстань від найбільш західної точки материка - мису Альмаді в Сенегалі (17°33′22″ зах. довготи) до найсхіднішої - мису Рас-Гафун в Сомалі (17°33′22″ сх. довготи) дорівнює приблизно 7 400 км. Довжина берегової лінії становить 26 000 км, і відсутність глибоких берегових заглиблень можна проілюструвати тим фактом, що Європа, яка займає лишень 9 700 000 км² - менше ніж третину площі Африки - має берегову лінію завдовжки 32 000 км.[15] Найбільша країна Африки - Алжир, а найменша - Сейшели - архіпелаг на схід від материка. Найменша континентальна держава - Гамбія. Рельєф. У рельєфі Африки переважають рівнини, плато і плоскогір'я, що лежать на висоті 200-500 м над рівнем моря (39% площі) і 500-1000 м над рівнем моря (28,1% площі). Низовини займають лише 9,8% площі, головним чином уздовж прибережних окраїн. За середньою висотою над рівнем моря (750 м) Африка поступається лише Антарктиді і Євразії. Майже всю Африку на північ від екватора займають рівнини і плато Сахари і Судану, серед яких у центрі Сахари піднімаються нагір'я Ахаггар і Тібесті (гора Емі-Куси, висота 3415 м), у Судані - плато Дарфур (гора Мара, 3088 м). На північному заході над рівнинами Сахари піднімаються Атлаські гори (гора Тубкаль, 4165 м), на сході уздовж Червоного моря простягається хребет Етбай (гора Ода, 2259 м)..
ВЫБИРАЙ САМОЕ ГЛАВАНОЕ