№5 - 13 год 25 хв
№6 - Київ і Гельсінкі - різниця відсутня
Нью Йорк і Джакарта - 11 годин
№7 - 9 хв 20 с
Объяснение:
№5 - Харків та Париж - різні країни, виходячи з цього їх поясний час різний. Щоб знайти відповідь на данне питання треба просто занйти поясний час Парижа та порахувати різницю. У Парижі пч на годину менше тому і така відповідь
№6 - Просто знайти поясний час кожного міста за сайтом який був дан та знайти різницю двох міст)
№7
Київ - 30 30', Кропивницький - 32 10' - Дано
32 10' - 30 30' = 1 80' - Знаходимо різницю 2 міст
1 80' = 9 хв 20 с - Найскладніша дія
У нас вийшов 1 градус, зараз градус треба перевести у хвилини. ТАК РОБИМО У КОЖНІЙ ЗАДАЧІ) Щоб це зробити - ми один градус помножуємо на 4 і отримуємо 4 хвилини. Далі нам треба 80' перевести у секунди. Для того щоб це зробити треба 80 розкласти на 15. І максимальну кількість 15 яку ми отримаємо із числа 80 - це додаткові хвилини. Отже із числа 80 максимальна кількість 15 яких ми можем вмістити - це 5 15-ток, і додатково до 4 хвилин ми додаємо ще 5 = 9 у суммі. 5 15-ток у сумі 75, отже 80 - 75 = 5 - і це залишок. Отже, щоб порахувати секунди - нам треба 5 * 4 = 20
Відповідь: 9 хв 20 с
Объяснение:
За характером живлення, формою поверхні і переважаючим складом рослинності болота поділяються на низинні (евтрофні), верхові (оліготрофні) і перехідні (мезотрофні).
Низинні (евтрофні) болота розташовуються у знижених частинах рельєфу на місцевих вододілах, на місці колишніх водойм, в заплавах річок. Поверхня цих боліт плоска або ввігнута. Живлення відбувається атмосферними опадами, поверхневими і ґрунтовими водами. Поверхневі і ґрунтові води відносно багаті на мінеральні солі, і тому тут росте багата евтрофна рослинність (чорна вільха, береза, осока, очерет, хвощ). Торф цих боліт багатий на мінеральні солі, (зольність 6-7 %), використовується як добриво. Низинні болота найбільш поширені в заплавах Дунаю, Дніпра.
Верхові (оліготрофні) болота зустрічаються в районах з надлишковим зволоженням і розташовуються на плоских вододілах. Ці болота бідні на мінеральні солі, і тут ростуть невибагливі рослини (сфагновий мох, журавлина, пригнічена сосна та ін.) Наростання моху і накопичення торфу в центральній частині відбувається швидше ніж на краях, і тому ці болота мають опуклу форму поверхні. Зольність торфу становить близько 4 %, він використовується як паливо.
Перехідні болота за ступенем мінералізації вод, характером рослинності є проміжними між верховими і низинними.
Живлення боліт відбувається за рахунок поверхневих вод (під час розливу річок), грунтових вод і атмосферних опадів. Верхові болота живляться в основному за рахунок атмосферних опадів, тому ці болота бідні на мінеральні солі. У живленні низинних і перехідних боліт велике значення мають грунтові води, а також води поверхневих водотоків в період їх розливу. Живлення атмосферними опадами має меншу питому вагу. Співвідношення різних видів живлення істотно залежить від висотного положення болота по відношенню до рельєфу місцевості і від характеру гідрологічних умов заболоченої місцевості. Водний баланс боліт малодосліджений. Точних даних про співвідношення елементів водного балансу для боліт різного типу немає.
Для верхових боліт зони надмірного зволоження основну частку у прибутковій частині балансу складають атмосферні опади. У видатковій частині балансу значна частина припадає на сумарне випаровування, менша – на стік з боліт.
Дан показують, що за період травень-вересень випаровування з верхових боліт менше, ніж сума опадів, які випадають за той же час. Тому з верхових боліт навіть у літній період можливий стік від дощу. Випаровування з низинних боліт з природною луговою дерниною за вегетаційний період більше, ніж величина атмосферних опадів. Стік з боліт переважає в зимово-весняний період. Влітку він незначний і становить близько 7 % від величини випаровування. Стікання води з болотного масиву триває доти, поки не вичерпаються запаси вільної вологи у діяльному шарі. При зниженні рівнів грунтових вод стік з болота практично припиняється.