Відповідь:
Метеозо́нд або ж куля-зо́нд — безпілотний аеростат, призначений для вивчення атмосфери. Складається з гумової або пластикової оболонки, наповненої воднем або гелієм, і підвішеного до неї контейнера з апаратурою. Прилади дозволяють вимірювати тиск повітря, вологість, температуру та інші параметри. Заміри переміщення кулі дозволяють визначати швидкість вітру на різних висотах. Інформація, як правило, передається по радіо («радіозонд»). До впровадження радіо на метеозонді встановлювали метеорографи, які потрібно було повертати на землю. У цей час контейнери з апаратурою виготовляються максимально дешевими, тому після розриву оболонки, контейнер падає на землю і розбивається (при цьому можливі пошкодження об'єктів на землі). Якщо кулю запускають тільки для вимірювання швидкості вітру, то його називають «куля-пілот».
Висотні метеозонди можуть досягати висоти 30—40 км. Рекорд висоти для аеростатів становить 51 820 м (1972 р., над США[1]). Деколи метеозонди приймають за НЛО.
Пояснення:
Формы рельефа в порядке возрастания их абсолютной высоты:
Среднерусская возвышенность 293 м
Лено-Вилюйская низменность 400 м
Уральские горы 1895 м
Верхоянский хребет 2409 м
Кавказские горы 5642 м.
Направление и интенсивность новейших тектонических движений:
Среднерусская возвышенность-очень слабые поднятия
Лено-Вилюйская низменность-область интенсивных движений с преобладанием поднятий
Уральские горы-область слабых движений с преобладанием поднятий
Верхоянский хребет-область интенсивных движений с преобладанием поднятий
Кавказские горы-область интенсивных движений с преобладанием поднятий.
Вывод.Рельеф местности зависит от неотектонических движений.Так на платформенных областях эти движения очень слабые, незначительные, а в областях складчатости они довольно интенсивные.
Охотское море имеет площадь 1715 тысяч квадратных километров. Японское – 980 тысяч квадратных километров. Глубины более 1000 метров занимают большую часть этих морей.
Зимою все прибрежные воды Охотского моря и побережье северной части Японского моря до Владивостока. В далёких от берега местах много пловучих льдов. Особенно много их в Охотском море.
В Охотском море ловят много лосося, горбуши, кеты, трески и сельдей. Специально оборудованные пароходы и плавучие консервные заводы промышляют крабов и китов.
В Японском море живут такие рыбы, как сардина (иваси) и анчоус, водятся крупные раки, много водорослей. Здесь добывают также камбалу, крабов, моллюсков.