Анотація. Розглянуто соціально-економічні наслідки міжнародної трудової міграції, позитивні та негативні наслідки.
Визначені основні правові норми регулювання міжнародними трудовими відносинами: основні завдання та види регулювань міграційних процесів.
Ключові слова: міграційні процеси, трудова міграція, Міжнародна організація праці, Міжнародна конвенція, Міністерство праці та соціального захисту населення.
Міграційні процеси відбуваються по всьому світу і мають багатовекторну спрямованість. Вони представляють собою рух працездатного населення на міждержавному та міжконтинентальному рівні, тобто міграція на найвищих рівнях. Такий вид міграції потребує широкого вивчення та повинен мати високий інтерес як зі сторони країни, з якої мігрує конкретна особа, так і зі сторони держави, в яку мігрує дана особа.
Постановка задачі.
Міжнародні міграційні процеси тісно взаємопов’язані з чинниками, які впливають на процес трудової міграції. Регулюванням даного виду міграції займаються державні органи влади з однієї сторони та міжнародні організації з іншої. Взаємозв’язок даних організацій спрямований на легалізацію такого процесу, як трудова міграція. Задача полягає у визначенні основних показників та чинників трудової міграції взагалом, та визначення розвитку міграційної політики та соціального захисту трудових мігрантів за межами України.
Результати дослідження. На світовому ринку трудових ресурсів склалися чітко визначені центри, куди в основному стікаються трудові ресурси.
· США, Канада – постійно працює 5% іммігрантів (5-12млн.чол.) від загальної кількості всього працюючого населення.
· Західна Європа – кількість працюючих іммігрантів 4-7млн.чол. Найбільше їх у Люксембурзі, Швейцарії, ФРН, Франції.
· Близький Схід – в середньому тут працює 3-5млн. іммігрантів. Найбільше іноземців працює в Об’єднаних Арабських Еміратах, Катарі, Кувейті, Саудівській Аравії.
· Латинська Америка – число іммігрантів 3-8млн. Найпривабливішими країнами є Аргентина та Венесуела.
· Австралія – це традиційний центр міграції, котрий стягує на роботу 2-3% іммігрантів від кількості всього числа працівників.
· Азіатсько-Тихоокеанський регіон – основними імпортерами робочої сили тут є Японія, Південна Корея, Гонконг, Малайзія, Таїланд, Сінгапур.
Соціально-економічні наслідки міжнародної трудової міграції мають як позитивні, так і негативні сторони. Кожна держава сама оцінює наслідки для своєї країни, але можна виділити основні, які притаманні практично для всіх.
Так, країни-імпортера трудових ресурсів отримують наступні позитивні наслідки:
- країни отримали дешеву, молоду робочу силу. Особи, які прямують на заробітки та прибувають у чужу країну виконують ту роботу, яку їм пропонують і за ту зарплатню, яку надають. Роботодавці зацікавлені у такій робочій силі, тому що економлять на оплаті праці, зсилаючись на те, що особа є іммігрантом. Особа погоджується на такі умови, так як заробітна плата є більшою, ніж у країні, звідки вона прибула. Мігрують в основному молоді люди, що не взмозі задовільнити свої потреби у власній країні за ті кошти, які отримують.
- отримують готових спеціалістів. Країни-імпортери завжди з радістю приймали на високооплачувану роботу молодих спеціалістів з усіх країн світу. Це сприяло їх як економічному, так і науковому розвитку, та виведенню держави на новий рівень розвитку.
- у таких країнах прискорюється економічне зростання, зростає державний бюджет. Молоде покоління спеціалістів спрямоване на розвиток наукового та економічного показників. Робоча сила спрямована на збільшення виробництва, що в свою чергу приводить до збільшення видатків у бюджет, тим самим і наповнення бюджету.
Виграш країни- експортера трудових ресурсів полягає у наступному:
- отримують валютні перекази іммігрантів своїм сім’ям (осідає в банках валюта). Заробітчани отримані кошти, як правило, переказують своїм рідним, тим самим збільшуючи валютну масу ринку, що в свою чергу призводить до позитивних зрушень у даній державі.
- експорт трудових ресурсів ослаблює проблему безробіття. Даний показник являється одночасно як позитивним, так і негативним. З однієї сторони, в основі експорту трудових ресурсів є контингент, який не має місця проживання, а з іншої сторони, країну покидає активне населення - в основному молодого віку, тим самим створюючи ефект старіння нації.
- підвищується кваліфікація іммігрантів, які повернулись назад. Окрема частка іммігрантів повертається на батьківщину. Це може бути пов’язано з тим, що склалася позитивна тенденція в розвитку країни, покращилась екологія, сімейні обставини, економічна стабільність, фінансова стабільність та багато іншого. Іммігранти, які працювали по спеціальності за кордоном, повернувшись на батьківщину, приносять позитивний результат, пов'язаний з тим, що отримали досвід роботи за кордоном. Держава повинна максимально використовувати дану перевагу.
Объяснение:
Атласские горы, Ливийско-Египетское побережье и подножье Капских гор имеют климат субтропический средиземноморский с сухим жарким летом и теплой влажной зимой.
На африканском побережье Средиземного моря средние температуры июля достигают +27...+28°С, температуры января - +12°С.
На Капском побережье температура самого теплого месяца не превышает +21°С, самого холодного - +13...+14°С.
На крайнем юго-востоке Африки, в пределах субтропического пояса климат субтропический муссонный, с жарким дождливым летом и относительно прохладной и сухой зимой. Летом на побережье поступает влажный воздух с Индийского океана. Как и в тропическом поясе, идут дожди на восточных склонах Драконовых гор. Зимой Капские горы препятствуют проникновению влажных западных ветров и осадков выпадает сравнительно немного.
Субтропический климат с сухим жарким летом и влажной мягкой зимой наиболее благоприятен для жизни и хозяйственной деятельности человека.