- зменшення запасів корисних копалин (вичерпання ресурсів, зниження їх
якості й розмаїття, небезпека порушення середовища внаслідок добування
корисних копалин тощо);
- зміна структури земельних ресурсів унаслідок вилучення земель під
господарські потреби й забудови, а також через розвиток негативних процесів у
ландшафтах (ерозії, абразії, карсту, суфозії та дання ґрунтів, підтоплення і
заболочення, тощо);
- зниження родючості ґрунтів унаслідок вимивання гумусу, засолення,
підтоплення тощо та забруднення важкими металами, пестицидами та іншими
речовинами;
- зменшення запасів і забруднення поверхневих та підземних вод
унаслідок посиленого водозабору, внесення забруднюючих речовин у водні
об'єкти в процесі виробництва й ведення комунального господарства;
- забруднення повітря та зміна його складу внаслідок промислових та
інших викидів у атмосферу;
7
- скорочення різноманіття рослинного й тваринного світу та зміни в його
генофонді;
- зменшення біологічної продуктивності ландшафтів;
- погіршення геогігієнічних та санітарно-епідеміологічних умов
життєдіяльності людини та існування живих організмів.
Статистична інформація подається як за 2016 рік, так і у динаміці за
останні роки, у цілому по області (без міста Києва) та у розрізі районів і міст
обласного підпорядкування, за видами економічної діяльності. Аналітичний та
табличний матеріал доповнюється графіками та діаграмами.
В цілому, підводячи підсумки минулого року, можна говорити про те, що
результати роботи департаменту екології та природних ресурсів Київської
обласної державної адміністрації можна оцінити позитивно. Але слід
відзначити, що питання фінансування робіт, спрямованих на поліпшення
навколишнього природного середовища області, організація їх виконання, не
стало пріоритетними у місцевих органів влади.
Объяснение:
ЭКВАТОРИАЛЬНЫЙ КЛИМАТ — климат влажных лесов экваториального пояса со слабыми ветрами, очень малыми годовыми колебаниями температур (24-28 °С на уровне моря) и обильными осадками (от 1,5 тыс. до 5 тыс. мм в год), выпадающими более или менее равномерно в течение всего года.
Пониженное давление, обильные тропические дожди, высокая температура но без засушливых периодов создают условия для произрастания влажноэкваториальных лесов и возделывания ценных тропических культур (саговая и кокосовая пальмы, бананы, ананасы, какао. Экваториальный климат распространён на обширной территории Экваториальной Африки, в бассейне Амазонки в Южной Америке, местами в Центральной Америке и Индонезии. Сходные климаты, но под воздействием иных циркуляционных процессов формируются также в особых условиях рельефа в пределах соседних районов с экваториальных муссонов климатом.
Субэкваториальные пояса - природные географические пояса Северного и Южного полушарий, между экваториальным и тропическим поясами. Климат субэкваториальных поясов характеризуется господством экваториальных муссонов с сухой зимой и влажным летом, температура постоянно высокая. В субэкваториальных поясах
- на суше выделяются зоны саванн и редколесий и субэкваториальных муссонных смешанных лесов.
- поверхностные воды океанов в течение всего года имеют температуру около 25 град.С, соленость, близкую к норме. Зоны субэкваториальных муссонных лесов - природные зоны субэкваториальных поясов в Центральной и Южной Америке, Африке, на юге Азии и северо-востоке Австралии. В этих зонах:
- климат характеризуется господством экваториальных муссонов;
- сухой сезон длится 2.5-4.5 месяца;
- почвы - красноцветные латеритные;
- преобладают смешанные листопадно-вечнозеленые и листопадные леса.