Составьте комплексную сравниельную характеристику двух океанов 1. Тихий океан 2. Северно Ледовитый Океан
1) Географическое положение 2) Рельеф Дна и максимальная глубина 3)Климат. пояса (Температура, соленость.) 4) Течение 5) Растительный и животный мир 6) Хозяйственные использование и экологические проблемы
Визначення окремої наукової галузі знань як самостійної вимагає існування в складі її теоретичної основи чіткого визначення об'єкта, аспекту, методу, цілі та предмета дослідження. На це звертають увагу вітчизняні вчені-географи, котрі зробили вагомий внесок у розвиток теорії географії (зокрема, О. Шаблій, М. Пістун, Я. Олійник, А. Степаненко), зарубіжні (наприклад, Б. Алаєв). Так, М. Пістун наголошує: теорія кожної науки ґрунтується насамперед "на уніфікованому розумінні таких категорій, як об'єкт і предмет вивчення"*14. Вчений аргументує питання такими доводами: "Нечіткість у цьому питанні може зумовити безперспективність окремих її напрямів, дублювання досліджень з дослідженнями суміжних наук, суб'єктивність в класифікації знань, а також недоліки в структурі й організації процесу навчання"
Широтная зональность проявляется в изменении природных зон от севера к югу и от запада на восток. Ближе к полюсам располагаются природные зоны с более суровым климатом. Если идти от полюса к экватору, то можно выстроить природные зоны в примерно таком порядке: арктические\антарктические ледники и пустыни, тундра, тайга, смешанные и широколиственные леса, степи, жестколистные вечнозеленые леса и кустарники, пустыни и полупустыни, саванны и редколесья, переменно-влажные (в том числе муссонные) леса, влажные экваториальные леса. Высотная поясность это в основном горные области, где природные зоны изменяются с высотой.
Визначення окремої наукової галузі знань як самостійної вимагає існування в складі її теоретичної основи чіткого визначення об'єкта, аспекту, методу, цілі та предмета дослідження. На це звертають увагу вітчизняні вчені-географи, котрі зробили вагомий внесок у розвиток теорії географії (зокрема, О. Шаблій, М. Пістун, Я. Олійник, А. Степаненко), зарубіжні (наприклад, Б. Алаєв). Так, М. Пістун наголошує: теорія кожної науки ґрунтується насамперед "на уніфікованому розумінні таких категорій, як об'єкт і предмет вивчення"*14. Вчений аргументує питання такими доводами: "Нечіткість у цьому питанні може зумовити безперспективність окремих її напрямів, дублювання досліджень з дослідженнями суміжних наук, суб'єктивність в класифікації знань, а також недоліки в структурі й організації процесу навчання"