Населення займається здебільшого сільським господарством. Особливо розвинуте тропічне землеробство: вирощування кокосових пальм, бананів, ананасів, цукрової тростини. З ним пов’язана промисловість, що виробляє кокосову олію і цукор, консервує фрукти і соки та ін. Лише на деяких островах видобувають руди кольорових металів, кам’яне вугілля, фосфорити. Велике значення в господарстві країн має міжнародний туризм. Життя і побут острів’ян традиційно пов’язані з промислом в океані – виловом риби, черепах, трепангів, китів.
Основними чинниками, що порушують економічну стабільність країн, є негативні природні процеси (тропічні урагани, землетруси) і коливання цін на світових ринках.
Закарпаття має значний потенціал для того, щоб стати осередком туризму світового рівня. Запорукою ділової та інвестиційної активності у туристично-рекреаційному комплексі (ТРК) є ефективне освоєння та використання існуючого туристично-рекреаційного потенціалу, що значною мірою визначається наявністю, розвитком та економічною діяльністю мережі підприємств туристично-рекреаційного обслуговування, які складають матеріально-технічну базу та інфраструктуру туризму. Зазначена складова, по-перше, забезпечує життєдіяльність туристів (послуги розміщення, харчування, транспорту); по-друге, задовольняє специфічні туристично-рекреаційні потреби (послуги лікування, оздоровлення, екскурсійне, культурне, побутове обслуговування). Невід’ємною ланкою ефективного використання туристично-рекреаційного потенціалу є також вдало розроблений механізм державного регулювання і управління ТРК загалом. З метою глибокого розуміння завдань і суті державного управління туристично-рекреаційним комплексом регіону детальніше проаналізуємо основні засади та передумови його розвитку.
Ресурсний туристично-рекреаційний потенціал.