У тому, що на суходолі і в океані є різні природні комплекси, можна переконатися, здійснивши уявну подорож вздовж одного з меридіанів із півночі на південь (див. карту «Географічні пояси та природні зони світу»).
Така зміна природних комплексів простежується на всіх материках. Її основною причиною на рівнинах є зміна кліматичних умов залежно від географічної широти. Ця закономірність дістала назву широтної зональності. Широтна зональність є наслідком кулястості Землі. Зональними вважаються всі компоненти географічної оболонки. Тож зональність виявляється у кожному природному комплексі незалежно від площі, яку він займає.
Найбільшими одиницями широтної зональності є географічні пояси. Вони збігаються з кліматичними поясами і мають такі самі назви. У межах природних поясів на суходолі чітко виділяються природні зони - великі природні комплекси, що мають спільні кліматичні умови, ґрунти, рослинність і тваринний світ. Формування природних зон насамперед зумовлено типом клімату. Вони виникають внаслідок різного співвідношення тепла та вологи.
Зміна природних зон від узбережжя Океану вглиб материка дістала назву фізико-географічної секторності або довготної зональності.
Объяснение:
Високозольне вугілля і його недостатнє очищення попеловловуючим устаткуванням на місцевих ДРЕСах і ТЕЦ призводить до значних викидів шкідливих речовин в атмосферу — 45,8% всіх викидів області, з них 94% належать двом електростанціям. На відстані до 15 км від станцій концентрація пилу перевищує ГДК у 10—20 разів, а сірчистий ангідрид і оксиди азоту виявлені навіть на відстані 119 кілометрів. Підвищена концентрація іонів останніх виявлена і в сніговому покриві, у кілометрі від станції велика концентрація титану, у двох — алюмінію, заліза.
Не менш гостра проблема міста — водопостачання. 40% селітибної зони підтоплено, рівень ґрунтових вод щороку піднімається на 22 сантиметри. Зношені на 80 відсотків, а десь — і на всі сто, водні магістралі міста мають в середньому по 15—17 поривів на день. Недостатньо ефективне очищення стічних вод, які через пориви не доходять до накопичувача — озера Атигай — і розтікаються всією територією. Тим чином відбувається вторинне забруднення води, у ній накопичуються токсичні елементи і важкі метали, отже якість питної води в Екібастузі не витримує жодної критики: перевищені ГДК всіх контрольованих речовин, зокрема амонійного азоту та нафтопродуктів.
Объяснение:
Объяснение:
1.Относительно экватора Атлантический океан находится и в южном, и в восточном полушариях. Относительно полярных кругов: северный и южный полярный круг пересекают океан. Относительно тропиков: океан пересекают и южный, и северный тропики.
2. Протяжность Атлантического океана с севера на юг 15 450 км, с запада на восток 7 100 км. В тропиках.
3. Большая часть Атлантического океана расположена я в субтропических, тропических, субэкваториальных и экваториальном климатических поясах.
4. Северная Америка и Евразия в северной части, а Южная Америка, Африка и Антарктида – в южной. С Тихим океаном, с Северным Ледовитым океаном, с Индийским океаном. Средиземное море соединяется с Атлантическим океаном через Гибралтарский пролив, с Черным морем через Дарданеллы и с Красным морем через Суэцкий канал.
5. Моря – Саргассово море, Море Лабрадор. Мексиканский, Гвинейский, Бискайский заливы.
Важнейшие проливы океана: Большой Бельт, Босфор, Гибралтарский, Дарданеллы, Датский.