Комплекс, схожий на маквис, типовий, наприклад, для схилів Столової гори у Кейптауна. Там же зустрічаються дерева з протейних, різні чагарникові види. Характерні численні (кілька сотень видів) представники роду вересів, особливі види маслин, чагарникові пеларгонії. Чагарник часто вигорає, тому клімаксовие спільноти рідкісні. Фізіономічно різні чагарникові і лісові угруповання дуже схожі, але утворені багатьма поєднаннями величезного числа видів.
Серед фрігановідних угруповань можна знайти безліч цибулинних або інших геофітів. Деякі з них часто вирощують в оранжереях або навіть кімнатах, наприклад різні види амарилісових (кринум, клівія, гемантус і т. П.). Багатьом знайомі і інші капські рослини - пеларгонії, деякі оксаліс (кислиці), стапелии, крассули, алое, фаукарія, молочаї. Протягом останніх п'яти пологів особливо характерні в найбільш посушливих місцях - на кам'янистих північних схилах, а також на плато Карру. Запустинена характер останнього іноді пояснюють антропогенної аридизацією - зведенням деревних угруповань, випасом худоби. В результаті займала лише західну частину плато сукулентних рослинність просунулася на схід. На місці природної рослинності тепер нерідкі посадки сосен, евкаліптів, плантації цитрусовий і винограду.
Тварина населення і фауна. Тваринний світ крайнього півдня і півночі континенту настільки ж різко відрізняється, як і рослинний. Ще в історичний час на березі Середземного моря мешкали слони, леви, багато саванні види антилоп. Тропічне вплив проявляється в тому, що тут ще водяться деякі види мавп, хамелеонів, амфісбен, Бюльбюль. Найбільша кількість північних, середземноморських тварин приурочено до прибережної і гірської частин Алжиру і Марокко.
Лісові і чагарникові ділянки населяє комплекс тварин, близький за складом до зооценозов широколистяних лісів помірної зони, але в корінних місцепроживання багатший фауністично через присутність тропічних елементів. Споживачі відмираючих залишків рослин тут різноманітні. Численне населення підстилки, де переробляють опале листя багатоніжки-кивсяки. Дуже характерна риса - велика кількість наземних молюсків, як слимаків, так і раковини. З останніх як африканського, так і європейського узбережжя властива виноградний равлик. Серед рослиноїдних тварин для зони типова група споживачів насіння деревних рослин (жолудів, каштанів, горіхів, насіння сосен і т. П.). До таких належать різні соні, лісова миша, ендемічна магрибську білка, за життя подібна до бурундуками або земляними білками.
Север России характеризуется сложным комплексом экологических проблем, связанных с интенсивным использованием природных ресурсов. Разрушающему антропогенному и техногенному воздействию подверглись практически все элементы природного комплекса региона. Техногенное вмешательство в экосистемы Севера переводит их на более низкий, деградационный уровень. Удельный вес предприятий по добыче и переработке природных ресурсов, функционирование которых сопровождается образованием значительного количества твердых, жидких и газообразных отходов, составляет в данном регионе 70%. Развитие этих производств на протяжении длительного периода было ориентировано на получение сиюминутной максимальной экономической выгоды без учета экологических последствий, что вызвало резкое ухудшение состояния всех компонентов окружающей природной среды, в том числе атмосферы, поверхностных вод суши, морской среды,почв. Сокращается видовой состав флоры и фауны, протаивает мерзлота, термоэрозия разрушает облик ландшафта. В большинстве своем промышленные и сельскохозяйственные объекты размещены без учета <экологической емкости> природных территориальных комплексов и экологической чувствительности природы. <Экологическая емкость> природно-территориальных комплексов обусловлена прежде всего свойствами природы, которые имеют свои специфические особенности. Так, возможность самоочищения атмосферного воздуха на Севере значительно меньше, чем в южных и средних широтах. Ежегодно с 1 га южно-таежных лесов выделяется около 1314 тонн кислорода и поглощается 16-17,5 тонн углекислого газа, а с той же площади лесов Севера соответственно - 2-3 тонны кислорода, 3-3,5 тонны углекислого газа. Иначе говоря, гектар северного леса должен <работать> целый год, чтобы обеспечить кислородом сжигание 1 тонны угля, который сгорает в топках за несколько часов. Качество воды в водоемах Севера, находящихся длительное время подо льдом, само по себе снижается за счет расходования кислорода, вода приобретает кислую реакцию. И если в эти водоемы сливаются промышленные и бытовые отходы, нефтепродукты, то положение становится катастрофическим, особенно в зимнее время. В средней полосе вода рек может самоочищаться на участке в 200-300 км, в условиях же Севера с длительным ледоставом для самоочищения недостаточно и 1500-2000 км. Не в лучшем положении находится и почвенный покров. В отличие от воздуха и воды, которые могут сменяться другой массой (воздушной, водной), однажды уничтоженный почвенно- растительный покров восстанавливается здесь через многие десятки или сотни лет, а в большинстве случаев и вовсе не восстанавливается в первоначальном виде. Приведенные особенности явно свидетельствуют о довольно низкой <экологической емкости> природно- территориальных комплексов Севера.
Серед фрігановідних угруповань можна знайти безліч цибулинних або інших геофітів. Деякі з них часто вирощують в оранжереях або навіть кімнатах, наприклад різні види амарилісових (кринум, клівія, гемантус і т. П.). Багатьом знайомі і інші капські рослини - пеларгонії, деякі оксаліс (кислиці), стапелии, крассули, алое, фаукарія, молочаї. Протягом останніх п'яти пологів особливо характерні в найбільш посушливих місцях - на кам'янистих північних схилах, а також на плато Карру. Запустинена характер останнього іноді пояснюють антропогенної аридизацією - зведенням деревних угруповань, випасом худоби. В результаті займала лише західну частину плато сукулентних рослинність просунулася на схід. На місці природної рослинності тепер нерідкі посадки сосен, евкаліптів, плантації цитрусовий і винограду.
Тварина населення і фауна. Тваринний світ крайнього півдня і півночі континенту настільки ж різко відрізняється, як і рослинний. Ще в історичний час на березі Середземного моря мешкали слони, леви, багато саванні види антилоп. Тропічне вплив проявляється в тому, що тут ще водяться деякі види мавп, хамелеонів, амфісбен, Бюльбюль. Найбільша кількість північних, середземноморських тварин приурочено до прибережної і гірської частин Алжиру і Марокко.
Лісові і чагарникові ділянки населяє комплекс тварин, близький за складом до зооценозов широколистяних лісів помірної зони, але в корінних місцепроживання багатший фауністично через присутність тропічних елементів. Споживачі відмираючих залишків рослин тут різноманітні. Численне населення підстилки, де переробляють опале листя багатоніжки-кивсяки. Дуже характерна риса - велика кількість наземних молюсків, як слимаків, так і раковини. З останніх як африканського, так і європейського узбережжя властива виноградний равлик. Серед рослиноїдних тварин для зони типова група споживачів насіння деревних рослин (жолудів, каштанів, горіхів, насіння сосен і т. П.). До таких належать різні соні, лісова миша, ендемічна магрибську білка, за життя подібна до бурундуками або земляними білками.
Подробнее - на -