- зменшення запасів корисних копалин (вичерпання ресурсів, зниження їх
якості й розмаїття, небезпека порушення середовища внаслідок добування
корисних копалин тощо);
- зміна структури земельних ресурсів унаслідок вилучення земель під
господарські потреби й забудови, а також через розвиток негативних процесів у
ландшафтах (ерозії, абразії, карсту, суфозії та дання ґрунтів, підтоплення і
заболочення, тощо);
- зниження родючості ґрунтів унаслідок вимивання гумусу, засолення,
підтоплення тощо та забруднення важкими металами, пестицидами та іншими
речовинами;
- зменшення запасів і забруднення поверхневих та підземних вод
унаслідок посиленого водозабору, внесення забруднюючих речовин у водні
об'єкти в процесі виробництва й ведення комунального господарства;
- забруднення повітря та зміна його складу внаслідок промислових та
інших викидів у атмосферу;
7
- скорочення різноманіття рослинного й тваринного світу та зміни в його
генофонді;
- зменшення біологічної продуктивності ландшафтів;
- погіршення геогігієнічних та санітарно-епідеміологічних умов
життєдіяльності людини та існування живих організмів.
Статистична інформація подається як за 2016 рік, так і у динаміці за
останні роки, у цілому по області (без міста Києва) та у розрізі районів і міст
обласного підпорядкування, за видами економічної діяльності. Аналітичний та
табличний матеріал доповнюється графіками та діаграмами.
В цілому, підводячи підсумки минулого року, можна говорити про те, що
результати роботи департаменту екології та природних ресурсів Київської
обласної державної адміністрації можна оцінити позитивно. Але слід
відзначити, що питання фінансування робіт, спрямованих на поліпшення
навколишнього природного середовища області, організація їх виконання, не
стало пріоритетними у місцевих органів влади.
Объяснение:
